Відкриті уроки

Урок   мови  в  10  класі

Тема: Фразеологізми в нашому мовленні.

Мета: поглибити знання учнів з української фразеології; розкрити функціонально стилістичні можливості фразеологічних одиниць; сформувати вміння використовувати фразеологізми в мовленні; розвивати творчі здібності; виховувати учнів у дусі народної моралі.

Обладнання: підручники, фразеологічні словники, картки з індивідуальними завданнями, малюнки для творчої роботи.

Тип уроку: узагальнюючий урок практикум.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань

                              Епіграф уроку:

Кожен вираз рідної мови

Має своє обличчя.

Як у квітки, у них свій неповторний

Аромат і відтінок барви,

а цих відтінків кожна барва

Має тисячі.

В.О.Сухомлинський

- Які відтінки барв має наша мова?

ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

Попередньо клас поділений на групи, і кожна група отримала завдання: з’ясувати значення прислів’їв і приказок, визначити, в яких мовленнєвих ситуаціях вони можуть бути використані, створити такі ситуації.

І група. Вміє зуби заговорити.

ІІ група. Знає п’яте через десяте.

ІІІ група. Більше слухай, а менше говори.

IV група. У кого що болить, той про те й говорить.

IV. Оголошення теми та мети уроку.

Скарбниця нашої мови багата, чарівна, милозвучна, солов’їна. Давайте сьогодні спробуємо довести це, розглянувши стійкі сполучення слів – фразеологізми.

-        Яка мета уроку?

-         Які проблемні питання розглянемо на уроці? (Учні записують їх самостійно.)

V. Мотивація навчальної діяльності

З давніх-давен народ із покоління в покоління передавав усталені звороти – чудові перлини народної мудрості. В українській мові є багато стійких словосполучень. Їх часто можна замінити одним словом: набити руку – навчитися, накивати п’ятами  - втекти.

Проблемне питання

-               Чи можна сказати, що наявність фразеологізмів у мові свідчить про мудрість, дотепність її носіїв?

VІ. Опрацювання теоретичного матеріалу шляхом дослідження (робота в групах)

Завдання 1

І група

Зробіть мовне спостереження за двома групами словосполучень, виділивши характерні ознаки.

Сформулюйте визначення фразеологізмів.

Дати хліба – дати перцю (покарати).

Зелений ліс – зелена вулиця (відкрита, вільна).

Короткі рукава – руки короткі (як погроза)

Піймати комара – піймати облизня (лишитися ні з чим).

Бити молотком – бити чолом (кланятися).

ІІ група

Прочитайте вислови.

На які ознаки фразеологізмів указано в реченнях?

Фразеологія – окраса народної мови (Є.Чак).

Фразеологізми – іскрометні скарби мовної образності – передають найтонші відтінки душевних порухів, обарвлюють висловлене в національний колорит. (В.Ужечко)

ІІІ група

Зробити мовне спостереження за двома групами словосполучень, виділивши характерні ознаки.

Сформулюйте визначення фразеологізмів.

Дати хліба – дати перцю (покарати).

Зелений ліс – зелена вулиця (відкрита, вільна).

Короткі рукава – руки короткі (як погроза)

Піймати комара – піймати облизня (лишитися ні з чим).

Бити молотком – бити чолом (кланятися).

ІV група

Прочитайте вислови.

На які ознаки фразеологізмів указано в реченнях?

Фразеологія – окраса народної мови (Є.Чак).

Фразеологізми – іскрометні скарби мовної образності – передають найтонші відтінки душевних порухів, обарвлюють висловлене в національний колорит. (В.Ужечко)

Висновок І, ІІІ групи: 1 колонка – вільні словосполучення, 2 колонка – стійкі поняття, сприймаються як ціле та означають єдине поняття.

Висновок ІІ, ІV групи: головні ознаки фразеологізмів – влучність, крилатість, дотепність, відтворюваність.

Робота з групами.

Фразеологізмам, на відміну від слів і вільних словосполучень, властиві такі ознаки:

1.    Семантична неподільність.

2.    Відтворюваність у готовому вигляді.

3.    Наявність емоційно – експресивного забарвлення.

Завдання 2

І група

Знайдіть у реченнях фразеологізми і поясність їх значення, користуючись «Фразеологічним словником».

1.    І ця тиха, до краю довірлива розповідь перевернула чоловікові душу.

2.    День тепер куций, мов заячий хвіст.

3.    З вами хоч на край світу.

4.    От як може чоловік жити, коли має олію в голові?

ІІ група

Знайдіть у реченнях фразеологізми і поясніть їхнє значення, користуючись «Фразеологічним словником».

1.    Хватить на Данька спину гнути.

2.    Від дядькової оселі я проворно вискакую в заулок і мету на ковзанку – землі під собою не чую.

3.    Дома я тобі утру маку.

4.    Теперечки так хурделить, що не одне безталання може збитися з дороги і мати розлуку з душею.

ІІІ група

Знайдіть у реченнях фразеологізми і поясніть їхнє значення, користуючись «Фразеологічним словником».

1. І ця тиха, до краю довірлива розповідь перевернула чоловікові душу.
2. День тепер куций, мов заячий хвіст.
3. З вами хоч на край світу.
4. От як може чоловік жити, коли має олію в голові?

ІV група

Знайдіть у реченнях фразеологізми і поясніть їхнє значення, користуючись «Фразеологічним словником».

1. Ні разу в їхній двір не приходила красива наречена, ні разу. А багатих було – хоч греблю гати.
2. Шаламаї частоколом загородили його ворота і продавали один одному зеленкуваті, як горох, зуби.
3. Ну, чого став, як мурований?
4. Тебе де не посій, то вродишся.

Завдання 3

І група

Вставте у фразеологізм пропущене слово, витлумачте значення, складіть 3 речення.

П’яте через…,

Процідити крізь…,

Тиха …  греблі рве,

… в мішку не втаїш,

 яку… за пазухою,

як … об стінку,

обминати десятою…,

не знаходити собі…,

проходити червоною…,

над розбитим….

ІІ група

Допишіть фразеологізми, поясніть значення.

Складіть діалог.

Обоє…,

зуб…,

ловити…,

камінь…,

вивести…,

мати…,

їсти…

ІІІ група

Вставте у фразеологізм пропущене слово, витлумачте значення, складіть 3 речення.

П’яте через…,

Процідити крізь…,

Тиха …  греблі рве,

… в мішку не втаїш,

 яку… за пазухою,

як … об стінку,

обминати десятою…,

не знаходити собі…,

проходити червоною…,

над розбитим….

ІV група

З’єднайте слова так, щоб утворилися фразеологізми.

Складіть усмішку.

Ловити	Носа
Бити	язиком
Піймати	маку
Точити	раків
Продавати	носом
Плескати	витрішки
Текти	байдики
Втерти	теревені
Повісити	гави
Клювати	облизня
Ревіти	приклад
Брати	На гарячому
Зловити	дуба
Врізати	ворона
Морочити	білугою
Давати	ряст
Топтати	здачі
Біла	болить

Мовно – літературна гра (усно)

Прослухайте речення. Вкажіть твори, звідки взято речення, та їх авторів. Визначити фразеологізми, встановити, яку функцію виконують.

a)      Коли другі облизня піймали, то і ми остерігаймося. Наталка многим женихам піднесла печеного кабака. (Експресивна функція, перебільшення, нереальність дії. П’єса «Наталка Полтавка» І.П.Котляревського.)

b)      Крутився коло пана, не знав, з якого боку підступити:… Зажив з міщанами… як у Христа за пазухою. (Оцінна функція, характеристика особи. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та І.Білика.)

c)      Як почне, бувало його умовляти… За те Чіпка любив бабу; душі не чув у ній. ( Функція посилення висловлювання, дає більш конкретний художній малюнок. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та І.Білика)

d)      Та чорт зна що! Ви ударяєте на гроші – гроші всьому голова. (Функція мовної характеристики персонажів, подій. «Сто тисяч» І.Карпенка-Карого.)

e)      Еней… запутався, мов рибка в сітці. Пристиджені його вельможі на йолопів були похожі, ніхто з уст пари не пустив. (Функція створення гумористичних або сатиричних ефектів. «Енеїда» І.П.Котляревського.)

Висновок учнів про функції фразеологізмів та створення узагальнюючої таблиці.

Функції фразеологізмів

1.     Експресивна

2.     Оцінна

3.     Посилення висловлювання

4.     Мовна характеристика

5.     Створення гумористичних або сатиричних ефектів.

Вікторина (усно)

Українській мові властива образність, влучність, дотепність. Найвлучніші, метафоричні вислови стають усталеними і поповнюють фразеологічні засоби мови. Українська фразеологія багата на прислів’я, приказки, крилаті вислови.

Продовжте афоризми та вкажіть, перу кого з письменників вони належать.

·        Караюсь, мучусь… (але не каюсь) – Т.Г.Шевченко;

·        Всякому городу… (нрав і права) – Г.С.Сковорода;

·        За моє жито та ще… (мене й бито) – П.П.Гулак-Артемовський;

·        І чужому научайтесь… (й свого не цурайтесь) – Т.Г.Шевченко;

·        Мужича правда єсть колюча, а панська… (на всі боки гнуча) – І.П. Котляревський.

Слово учителя

Українська фразеологія сформувалася протягом багатовікового історичного розвитку мовної творчості українського народу, його контактів з іншими народами та їхніми культурами. Тому розрізняють кілька основних джерел виникнення фразеологізмів.

Пошукова робота

Назвіть джерела поданих фразеологізмів.

·  Сім п’ятниць на тиждень.

·  Бути чи не бути (У.Шекспір)

·  Куди голка туди й нитка.

·  Троянський кінь.

·  Нести хрест.

·  Слово не горобець, вилетить – не спіймаєш.

·  «Іду на ви!» (Князь Святослав)

Висновок учнів про джерела походження фразеологізмів та створення узагальнюючої таблиці.

Джерела походження фразеологізмів:

1.    Народна мова

2.    Професійно – виробниче мовлення

3.    Риторика, культура й антична міфологія

4.    Біблійне походження

5.    Крилаті вислови

6.    Прислів’я, приказки.

Презентація міні-дослідження учня на тему «Походження фразеологізмів, де фігурують імена та прізвиська». (Далі подаю уривок із дослідження.)

Цікавими і малодослідженими є фразеологічні одиниці, де фігурують імена та прізвиська й не лише задля рими, наприклад:

Бісів Юхим – із води вийде сухим;

Допавсь, як Хома до мила;

Хапай Петре, доки тепле;

Рада б Ганна за Степана, так Степан не бере;

Вискочив як Пилип з конопель;

Прилип, як до Ґандзі Пилип;

Пилип не туди влип;

Казала Настя, як удастся;

На Миколи – так ніколи;

Який Сава, така й слава;

Язиката Хвиська;

Не для пса ковбаса, не для Кузьми гроші;

До Параски, як до праски;

Говорив Мирон рябої кобили сон…

Завдання 4

Пояснити значення фразеологізмів, джерела їх походження.

Ахіллесова п’ята - …	Вразливе місце
Барон Мюнхгаузен - …	Веселий брехун і хвалько
Біла ворона - …	Незвичайна людина
Блудний син - …	Людина, що покаялася у своїх помилках
Голуба квітка - …	Нездійсненна мрія
Гордіїв вузол - …	Заплутана справа
Ноїв ковчег - …	Надійний притулок

Гра «На фразеологічному городі»

Пригадати фразеологізми, до складу яких входять назви: гарбуз, перець, хрін, редька, горох.

(Орієнтовні відповіді: дати гарбуза, дати перцю, хрін від редьки не солодший, мов горох при дорозі, мов горохом сипати, дістати гарбуза.)

Фізхвилинка – пантоміма (під музичний супровід)

Учитель називає фразеологізми, а учням потрібно їх показати.

·        Від горшка два вершка (невеликий, маленький).

·        До нитки промокнути (наскрізь промокнути).

·        Дрижаки пробирають (трясеться від холоду).

·        Зарубати на носі (запам’ятати).

·        Заяча душа (боязка).

·        Клювати носом (дрімати).

·        Ловити гав.

·        Кирпу гнути.

·        Кам’яне обличчя.

Слово учителя

Кожний стиль мовлення володіє певним запасом фразеологізмів. Як ви думаєте, який стиль мовлення найбагатший на фразеологізми?

Учні попередньо отримали завдання:

І група: дослідити фразеологізми у творчості Лесі Українки;

ІІ група: дослідити фразеологізми у творчості І.П.Котляревського;

ІІІ група: дослідити фразеологізми у творчості Т.Г.Шевченка;

                     ІV група: дослідити фразеологізми у творчості Панаса Мирного.

Презентація творчої домашньої роботи

І група

Написати казку, використати фразеологізм «й слід пропав»

ІІ група

Уявіть себе дикторами на телебаченні.

Придумайте назву телепередачі.

Підготуйте політичний огляд, у якому були б ужиті фразеологізми.

ІІІ група

Згадати, які фразеологізми вживають ваші вчителі.

ІV група

Підібрати фразеологізми, які можна можна використати в рекламі.

V. Підсумок уроку

-         Отже, повернімося до нашого проблемного питання: чи можна сказати, що наявність фразеологізмів у мові свідчить про мудрість, дотепність її носіїв?

-         Назвіть ознаки та функції фразеологізмів.

-          Які джерела походження фразеологічних одиниць? (Оцінювання учнями роботи в групах.)

Сподіваюсь, що сьогоднішній урок стане вам в пригоді, адже ми розвивали творчі здібності, збагачували наше мовлення перлинами народної та літературної творчості.

Р.Федоров, майстер українського слова, на запитання «Звідки він бере фразеологізми? – відповів: «Просто ходжу по світу з відкритою душею, слухаю, багатію!»

Давайте ж і ми будемо жити відкритою душею для народних мовних скарбів!

VІ. Рефлексія й оцінювання

-         Чи задоволений (на) ти результатами спільної діяльності?

-         Як тобі працювалося?

-         Чи допомогла (зашкодила) тобі робота в групі? Чому?

VІІ. Домашнє завдання (на вибір)

-         Скласти узагальнюючий конспект-схему з теми «Фразеологізми».

-         Укласти словничок фразеологізмів на тему «Праця» з відповідниками фразеологічних одиниць з російської мови.

-         Записати п’ять речень з фразеологічними зворотами.