Майстер-клас

«Інтерактивні форми і методи роботи на уроках української мови в умовах особистісно зорієнтованого навчання»

У Слово «вчитель» у всі віки вкладали глибокий смисл. Вчитель ніколи не робить кар’єри. Він актор, скульптор, лікар. Доля дарувала мені це щастя. Але без успіху учня не буває успіху вчителя.

З кінця XX ст. в суспільстві тривають процеси переосмислення цінностей, зміна ідеалів і пошук перспектив. Щоб гідно прийняти історичний виклик XXI ст., освіта мусить мати випереджувальний характер, тобто бути націленою на майбутнє, на розв’язання проблем нового часу, розвиток творчих здібностей учасників навчально-виховного процесу.

А з чого починається творчий колектив учителів — творців завтрашнього майбутнього України? Перш за все, зі cпівпраці: вільної, творчої, актуальної, цікавої,спільної!

Головні нормативно-правові документи Міністерства освіти України свідчать: «Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру» (Закон України «Про освіту»); «Підготовка педагогічних і науково-педагогічних працівників та професійне самовдосконалення — важлива умова модернізації освіти» (із Національної доктрини розвитку освіти).

За словами К. Ушинського, «учитель живе доти, доки вчиться; коли ж тільки він перестає вчитися, у ньому вмирає вчитель».  Ці слова і є моїм педагогічним кредо.

Науково-методична проблема, над якою я працюю « Особистісно зорієнтоване навчання на уроках української мови та літератури».

Основна ідея досвіду – залучити учнів до активної самостійної навчальної діяльності, навчити самостійно здобувати знання. Засобом реалізації цієї ідеї є різні підходи до використання форм роботи, до відбору навчального матеріалу різного рівня складності, аби кожен учень отримав посильні завдання, а через їх виконання – досвід успішності. Вирішити дані завдання можливо при зміні змісту навчання з традиційного на особистісно зорієнтоване.

На сучасному етапі розвитку освіти вважаю цю проблему надзвичайно важливою. Актуальність проблеми засвідчена  Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, в якому зазначено,що «особистісно зорієнтований підхід — це спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні…»

Шановні колеги! Хочу представити вашій увазі майстер-клас «Інтерактивні форми і методи роботи на уроках української мови та літератури в умовах особистісно зорієнтованого навчання», які я використовую у своїй роботі.

       Основною організаційною формою навчання у сучасній школі є урок. Сучасний урок – це твір мистецтва, де педагог уміло використовує всі можливості для розвитку особистості учня.

В цьому допомагає нам різноманіття інтерактивних форм та методів навчання.

Але спочатку я б хотіла почути від Вас , що ви очікуєте від сьогоднішнього майстер-класу. (відповіді учасників)

Укладемо віночок очікувань

На практиці я переконалась: від того, як почнеш урок, так він і пройде. Тому спочатку раджу створити робочий настрій, щоб всі учні змогли відчути потребу у готовності сприймати навчальний матеріал. Всім відомо, що позитивні емоції впливають не лише  на самопочуття дитини, а й на успіх справи, на те, чого вони досягнуть на уроці, на їхній результат. Тому особисто я ніколи не заходжу до класу з поганим настроєм, бо знаю, що можу цим налаштувати учнів на невпевненість, неуважність.

Хочу, щоб наша сьогоднішня зустріч пройшла позитивно. Для цього скажіть один одному комплімент, обміняйтеся посмішками. Сподіваюся на такий гарний настрій протягом нашої співпраці.

Інтерактивні технології – це такий творчий процес взаємодії учителя та учнів, у ході якого відбувається активне спілкування, вільний обмін думок, висування пропозицій  в атмосфері зацікавленості, доброзичливості. Результат – спільне розв'язання поставлених завдань. Представляю вашій увазі    інтерактивні форми, які використовую у своїй роботі.

На етапі закріплення вивченого матеріалу практикую таку форму роботи, як «Займи позицію». Пропоную вам на деякий час стати учнями.

 У 8 класі вивчаємо думу « Маруся Богуславка». Пропоную зайняти позицію « Маруся Богуславка патріотка чи зрадниця?» При цьому позицію кожної дитини треба приймати і поважати.

Завжди цікаво проходить « Гарячий стілець» . На стілець сідає учень, інші ставлять питання. Умова: хто запитує, повинен знати відповідь. Наприклад,

( « Дієприкметник»)

Використання ігрових технологій на уроках української мови  сприяють глибшому засвоєнню знань, індивідуалізації навчання.

Розпочнемо із гри

« Лінгвістичний двобій». Правила такі: два учні випробовують свої «сили» з тієї чи іншої теми.(«Звертання»)

Гра «Аукціон» (дібрати якнайбільше іменників певної відміни)(відлік часу)

Цікавими для дітей є орфографічні практикуми у вигляді гри. Наприклад, «Вітрила». Правила такі: на листках в колонку записуємо слова, після кожного слова вітрило згортаємо, не можна перемовлятися:

Різьбярство, комп’ютер, пів’яблука , бароко, жалісний, зцілити, анотація, шістнадцять, проїзний, мавпячий.

 

Перевіряємо самостійно: на місці помилки ручкою робимо дірку. У кого вітрила з дірками, то завдання у цих учнів – полатати вдома вітрила. Тобто, дібрати якнайбільше прикладів на орфограму, в якій  допустили помилку. Якщо ж помилок немає, вітрила напнуті, наш корабель знань надійний. І ми готові далі в путь.

Ігровий пошук «Вірю-не вірю».

Учні повинні погодитися із твердженням учителя або спростувати.

До словосполучень належать поєднання таких слів:

-                         підмет + присудок;

-                     повнозначне слово + повнозначне слово;

-                     службове слово + повнозначне слово;

-                     повнозначне слово = повнозначне слово (з’єднані сурядним зв’язком)

Одним із етапів уроку є мотивація діяльності. Без мотивації навчальної діяльності не може бути позитивного результату. На цьому етапі я часто ставлю перед учнями проблемне питання, яке необхідно розв’язати.

Розв’язати лінгвістичну задачу(Вчителька попросила покликати до кабінету Соколюк. А виявляється в класі є двоє учнів із таким прізвищем: Наталія та Іван. Кого ж покликати?)

Етап має на меті зацікавити учнів темою уроку. Використовуються навчальні проблемні ситуації,наочність,нескладні інтерактивні технології(«Мікрофон», «Криголами»тощо

                                 

Вивчаючи неповні речення пропоную висловити свої пропозиції щодо пошуку необхідної інформації. Чи готові ви дати відповідь на цьому етапі уроку? Що для цього необхідно зробити?( учні розуміють, що потрібно спочатку опрацювати теоретичний матеріал)

На рефлексивно-оцінювальному етапі використовую такі форми роботи, як  

Як вчитель української мови та літератури вважаю за необхідне  використовувати народознавчі елементи не тільки у виховній роботі, а й навчальній.

Завдяки засобам народознавства учні глибше відчувають, що знання про свій народ - це пізнання  себе, свого народу, його історії та культури, усвідомлюють нерозривну єдність із попередніми поколіннями, з їх духовним світом. Відродження національної культури неможливе без системи знань про український народ, особливості його побуту й трудової діяльності. Народознавчі тексти мають глибокі виховні можливості. Вони свідчать про багатогранне життя українця, його героїзм, високі моральні якості, працелюбність, гостроту спостережень і дотепність, поетичність у поглядах на природу. Тому для своїх уроків соціокультурні теми обираю із народознавства. Пропоную один із таких уроків « Хата моя, біла хата…»  (слайди уроку…) Додаток - диск