Завдання для підготовки до зовнішнього тестування
1.Книгою книг називають:
А)
літопис;
Б)
Біблію;
В)
збірник народних пісень;
Г)
«Велесову книгу».
2. «Слово о полку Ігоревім» розповідає про
події
А)
1183р.;
Б)
1061р.;
В)
1185р;
Г) 1165.
3. «Золоте слово» у «Слові о полку Ігоревім»
промовив князь:
А)
Святослав;
Б)
Володимир;
В)Ігор;
Г)
Мстислав.
4.Основні жанри, до яких вдавався Іван
Вишенський:
А)
послання та полемічні трактати;
Б) драма
та повість;
В) вірш
та поема;
Г) поеми
та оповідання.
5.Звертання до конкретного адресата з
роздумами на суспільно-політичну, світоглядно-етичну тему- це:
А)
заклик;
Б)
послання;
В)
проповідь;
Г)
псалом.
6.Збірник ліричних поезій Григорія Сковороди
називається:
А)
«Етика»;
Б)
«Жайворонок»;
В) «Сад
Божественних песней»;
Г)
«Алфавіт або буквар світу».
7.Ідея «сродної праці» розкрита Сковородою у
творі:
А)
«Бджола та Шершень»;
Б) «Вовк
і Кіт»;
В)
«Зозуля і Дрізд»;
Г) «Кто
серцем чист і душею».
8.Змалювання й вириття кріпосницької системи
подано Сковородою у творі:
А) «Всякому
городу нрав і права»;
Б) «Ой
ти пташко жовтобока»;
В) «De libertate»;
Г)
«Бджола та Шершень».
9.Коли відбулася Берестейська унія, з якою пов`язаний полемічний зміст «Послання до єпископів» Івана
Вишенського:
А) у
1569р.;
Б) у
1596р.;
В) у
1654р;
Г) у
1678р.
10.Яку
назву має збірка байок Г.Сковороди:
А)
«Байки полтавські»;
Б)
«Байки харківські»;
В)
«Байки київські»;
Г)
«Байки слобожанські».
11.
«Енеїда» Котляревського за жанром:
А)
поема;
Б)
роман;
В)
повість;
Г)
драма.
12.
Упорядковване чергування наголошених і ненаголошених складів у віршуванні- це:
А)
силабічне віршування;
Б)
авторське віршування;
В)
силабо-тонічне віршування;
Г)
верлібр.
13.Укажіть,
скільки частин в «Енеїді» Котляревського:
А) 3;
Б) 6;
В) 14;
Г) 8.
14.Які
події зображені в 3-й частині «Енеїди» Котляревського:
А)
готювання Енея і троянців у Карфагені;
Б)
перебування Енея і троянців на острові Сицилія;
В)
мандрівка Енея до пекла і раю;
Г) битва
троянців і рутульців.
15.Як
називається мовна гра, що її використав Котляревський у наведених рядках:
Енеус ностер магнус панус
І славний троянорум князь...
А)
макаронічна мова;
Б)
дипломатична мова;
В)
езотерична мова;
Г)
діалектна мова.
16. Як
назиавється художній прийом, який використав Г.Квітка-Основ`яненко, подавши на початку кожного розділу «Конотопської
відьми» подібні формули: «Смутний та невеселий...», «Смутно і невесело»,
«Смутна і невесела»:
А)
епіфора;
Б)
літота;
В)
анафора;
Г)
метафора.
17.В
якому місті народився Котляревський:
А) у
Харкові;
Б) у Полтаві;
В) у
Києві;
Г) у
Чернігові.
18.На
твір якого античного письменника орієнтувався Котляревський, працюючи над своєю
«Енеїдою»:
А)
Гомера;
Б)
Вергілія;
В)
Овідія;
Г)
Езопа.
19.Які
народні твори використав Квітка-Основ`яненко в
повісті «Маруся»:
А) весільні
пісні;
Б) думи;
В)
історичні пісні;
Г)
казки.
20.До
якого гуртка належав М.Шашкевич:
А)
Кирило-Мефодіївське товариство;
Б)
Братство тарасівців;
В)
«Руська трійця»;
Г)
Празька школа.
21. Яким
рядком починається «Енеїда» Котляревського:
А)
«Смутний і невеселий...»;
Б) «Еней
був парубок моторний...»;
В) «Еней
од радості нестямивсь...»;
Г) «В
тім городі жила Дідона...».
22.Де
відбуваються події п`єси Котляревського «Наталка
Полтавка»:
А) у
Полтаві;
Б) у
селі на Полтавщині;
В) у
Харкові на Гончарівці;
Г) у селі
на Київщині.
23.Який
персонаж п`єси «Напалка Полтавка» виконує
переробку пісні Сковороди «Всякому городу нрав і права»:
А)
Наталка;
Б)
Горпина Терпилиха;
В)
возний Тетерваковський;
Г)
Микола.
24.Тарас
Шевченко у дитинстві виявляв здібності до:
А) малярства;
Б)
складання віршів;
В)
співу;
Г)
декламування.
25.Шевченка
викуплено з кріпацтва:
А) у
1837р.;
Б) у
1841р.;
В) у
1838р;
Г) у
1845р.
26.Перша
книжка творів Шевченка називалась:
А)
«Заповіт»;
Б)
«Мальовнича Україна»;
В)
«Кобзар»;
Г) «В
казематі».
27. Шевченка
було заарештовано:
А) за
написання поеми «Сон»;
Б) за
участь у Кирило-Мефодіївському товаристві;
В) за
написання поеми «Кавказ»;
Г) за
написання поеми «Гайдамаки».
28.Головна
героїня поеми «Наймичка»:
А)
Марія;
Б)
Галина;
В)
Ганна;
Г)
Горпина.
29.
«Заповіт» було написано:
А)
1845р.;
Б)
1859р.;
В)
1867р;
Г)
1841р.
30.Сатиричною
поемою є:
А)
«Єретик»;
Б)
«Кавказ»;
В)
«Сон»;
Г)
«Варнак».
31 «І
мертвим, і живим...» за жанром:
А)
поема;
Б) вірш;
В)
послання;
Г)
містерія.
32.Яким
рядком починається балада Шевченка «Причинна»:
А)
«Вітре буйний, вітре буйний...»;
Б) «Реве
та стогне Дніпр широкий.»;
В) «Думи
мої, думи мої...»;
Г)
«Садок вишневий коло хати...»
33.У
якій поемі Шевченко вперше звернувся до теми материнства:
А)
«Наймичка»;
Б)
«Княжна»;
В)
«Катерина»;
Г)
«Сова».
34.Які
історичні події покладено в основу поеми «Гайдамаки»:
А)
національно-визвольна війна 1648-1654р.;
Б)
Коліївщина 1768р.;
В)
польське повстання 1830-1831р;
Г)
Переяславська рада 1654р.
35.Провідна
тема поеми «Катерина»:
А)
історична тема;
Б)
громадянська тема;
В) тема
материнства;
Г)
екологічна тема.
36.Дайте
визначення жанру поеми «Сон»:
А)бурлескно-травестійна
поема;
Б)
сатирична поема;
В)
героїчна поема;
Г)
лірична поема.
37.Який
образ з античної міфології використав Шевченко в поемі «Кавказ»:
А)
Гефеста;
Б)
Геракла;
В)
Прометея;
Г)
Зевса.
38.Який
навчальний заклад закінчив Шевченко у 1845р.:
А)
церковно-приходську школу;
Б)
Харківський університет;
В)
Академію художеств;
Г)
Київський університет.
39.Визначте
ім`я одного з персонажів поеми Шевченка «Гайдамаки»:
А) Ярема
Галайда;
Б)
Перебендя;
В) Назар
Стодоля;
Г) Ян
Гус.
40.У
якому з наведених формулювань виражено ідейний зміст послання «І мертвим, і
живим...»:
А) «Свою
Україну любіть...»;
Б) «У
всякого своя доля...»;
В)
«Розкуйтеся, братайтеся...»;
Г) «Якби
ж то те сталось, щоб ви не вертались...»
41.Який
український гетьман згадується в поемі Шевченка «Іржавець»:
А)
І.Виговський;
Б) І.
Мазепа;
В)
І.Брюховецький;
Г) Б.
Хмельницький.
42.Визначте
вірш Шевченка, що входить до циклу «В казематі»:
А)
«Молитва»;
Б) «Мені
однаково, чи буду...»;
В)
«Зацвіла в долині...»;
Г)
«Заповіт».
43.Яка
тема є провідною в поезії Шевченка «Я не нездужаю, нівроку...»:
А)
історична;
Б)
антикріпосницька;
В)
фольклорно-побутова;
Г)
інтимна.
44.Як
довго Шевченко пробув на засланні:
А) 3
роки;
Б) 10
років;
В) 7
років;
Г) 5
років.
45.Як
прийнято називати записники, до яких Шевченко вносив поезії періоду заслання:
А)
кишенькові книжечки;
Б)
захалявні книжечки;
В)
мемуари;
Г)
особисті книжечки.
46.Яка
історична подія осмислюється Шевченком в поемі «Іржавець»:
А)
Полтавська битва 1709р.;
Б)
національно-визвольна війна 1648-1654р.;
В)
Коліївщина 1768р.;
Г)
Переяславська рада 1654р.
47.Визначте
провідну тему поезії Шевченка «Мені однаково, чи буду»:
А)
історична;
Б) патріотична;
В)
антикріпосницька;
Г)
інтимна.
48.У
якому році Шевченка було звільнено із заслання:
А) у
1850;
Б) у
1857;
В) у
1860;
Г) у
1862.
49.Який
художній прийом використано в наведених рядках шевченка:
Не тополю високую
Вітер нагинає,
Дівчинонька одинока
Долю зневажає...
А)
гіпербола;
Б)
синекдоха;
В)
паралелізм;
Г)
метафора.
50.До
якого різновиду ліричних творів можна віднести поезію Шевченка «І широкую
долину...»:
А)
громадянська лірика;
Б) інтимна
лірика;
В)
філософська лірика;
Г)
медитативна лірика.
51.Які
історичні події зображені в романі Куліша «Чорна рада»:
А)
Ніжинська рада 1663р.;
Б)
Коліївщина 1768р.;
В)
Переяславська рада 1654р.;
Г)
Полтавська битва 1709р.
52.Визначте
провідну тему повісті Марка Вовчка «Інститутка»:
А) тема
освіти;
Б)
антикріпосницька тема;
В)
історична тема;
Г)
екологічна тема.
53. У
якому українському регіоні відбуваються події повісті Ю.Федьковича:
А) на
Слобожанщині;
Б) в
Галичині;
В) на
Буковині;
Г) на
Полтавщині.
54.Які
персонажі української історії претендували на гетьманство у романі Куліша
«Чорна рада»:
А)
Хмельницький і Барабаш;
Б)
Брюховецький і Сомко;
В)
Скоропадський і Дорошенко;
Г)
Хмельницький і Брюховецький.
55.Які
історичні матеріали використав Куліш при роботі над романом «Чорна рада»:
А)
«Галицько-Волинський літопис»;
Б)
козацькі літописи Самовидця та Грабянки;
В)
Київський літопис;
Г)
«Історія русів».
56.Кому
присвячена повість Марка Вовчка «Інститутка»:
А)Т.Шевченку;
Б)
І.Франку;
В)
П.Кулішу;
Г) І.Тургенєву.
57.Які
соціальні сили, з погляду автора «Чорної ради», відіграли фатальну роль у ході
козацьких виборів 1663р.:
А)
городове козацтво;
Б)
запорожці та простолюд;
В)
міщани;
Г)
селяни.
58.Укажіть
справжнє ім`я письменниці, що працювала під
псевдонімом Марко Вовчок:
А)
Олександра Білозерська;
Б) Марія
Вілінська;
В)
Лариса Косач;
Г) Ольга
Кобилянська.
59.У
чому автор «Чорної ради» вбачає причину історичних прорахунків українців:
А) у
нападах зовнішніх ворогів;
Б) у
стихійних лихах;
В) в
анархії та роз`еднанні;
Г) у
кріпосному праві.
60.Який
фольклорний жанр найбільше вплинув на художню своєрідність повісті Федьковича
«Три як рідні брати»:
А)
казка;
Б)
анекдот;
В)
історична пісня;
Г)
побутова пісня.
61.Назвіть
справжнє ім`я І.Карпенка-Карого:
А) Іван
Гнатович Тобілевич;
Б) Іван
Панасович Карпенко;
В) Іван
Гнатович Карий;
Г) Іван
Карпович Тобілевич.
62.Народився
Карпенко-Карий:
А) на
Київщині;
Б) на
Херсонщині;
В) на
Єлисаветградщині;
Г) на
Полтавщині.
63.Вкажіть
рік написання п`єси «Хазяїн»:
А) 1905;
Б) 1900;
В)1899;
Г) 1901.
64.
«Хазяїн» за жанром:
А)
бурлескно-травестійна комедія;
Б)
соціально-побутова комедія;
В)
соціально-сатирична комедія;
Г)
сатирична комедія.
65.
«Правою рукою» Пузиря був:
А)
Калинович;
Б)
Ліхтаренко;
В)
Зеленський;
Г)
Феноген.
66.
Пузир був:
А)
дворянином;
Б)
українським землевласником;
В)
поміщиком;
Г)
капіталістом-землевласником.
67.Назвіть
історичну драму Карпенка-Карого:
А) «Сто
тисяч»;
Б)
«Мартин Боруля»;
В) «Сава
Чалий»;
Г)
«Суєта».
68.Драматургія-це:
А) один
із родів художньої літератури;
Б)
драматичний твір з гострим життєвим конфліктом;
В)
сукупність драматичних творів певного письменника;
Г)
драматичний твір, в якому відображається смішне в житті.
69.Де
народився І.Франко:
А)
м.Харків;
Б)
м.Дрогобич;
В)
с.Нагуєвичи;
Г) с.Ясениця
Сільна.
70.Коли
народився І.Я.Франко:
А) 1855;
Б) 1856;
В) 1865;
Г) 1860.
71.Назвіть
першу збірку поезій І.Франка:
А) «З
вершин і низин»;
Б)
«Баляди і розкази»;
В) «Мій
Ізмарагд»;
Г) «Зів`яле листя».
72.
Визначте жанр твору М.Коцюбинського «Тіні забутих предків»:
А)
оповідання;
Б)
повість;
В)
новела;
Г)
роман.
73.Темою
повісті «Тіні забутих предків» є:
А) тема
кохання;
Б)
зображення єдності людини і світу природи;
В) тема
збереження пам`яті роду;
Г)
зображення звичаїв, побуту, фольклору, життя гуцулів, їх єдності зі світом
природи.
74.Новела-
це:
А)прозовий
твір, переважно про якусь одну незвичайну подію, що стала поворотною в долі
персонажа;
Б)
драматичний твір із загостреним сюжетом;
В)
прозовий твір із великою кількістю персонажів та сюжетних ліній;
Г)
прозовий твір малого обсягу з динамічним розвитком сюжету.
75.Про
події революції 1905-1907р. Розповідається у творі Коцюбинського:
А)
«Подарунок на іменини»;
Б) «Тіні
забутих предків»;
В)
«Земля і воля»;
Г) «Intermezzo».
76.Слово
«імпрессіонізм» означає:
А)
контрастність;
Б)
враження;
В)
детальність;
Г)
дійсність.
77.Темі
ролі поета в суспільному житті присвячений твір:
А) «Коні
не винні»;
Б) «Тіні
забутих предків»;
В)
«Земля і воля»;
Г) «Intermezzo».
А)
Каменярем;
Б) Гірським
орлом;
В)
Великим сонцепоклонником;
Г)
Кобзарем.
79.Який
творчий метод зображення пейзажу вимагає не відомостей про ландшафт, а звукових
вражень від нього:
А)
реалізм;
Б)
класицизм;
В)
футуризм;
Г)
імпресіонізм.
80.
Назвіть справжнє ім`я Лесі Українки:
А) Ліна
Василівна Костенко;
Б) Марія
Олександрівна Вілінська;
В)
Наталія Іванівна Кобринська;
Г)
Лариса Петрівна Косач.
81.Назвіть
літературний псевдонім матері Лесі Українки:
А) Ганна
Барвінок;
Б) Олена
Теліга;
В) Олена
Пчілка;
Г)
Дніпрова Чайка.
82.Як
називалася перша збірка Лесі Українки:
А)
«Подорож до моря»;
Б)
«Давня весна»;
В) «На
крилах пісень»;
Г) «З
вершин і низин».
83. Який
із перелічених творів не друкувався за життя поетеси:
А)
«Бояриня»;
Б)
«Давня казка»;
В)
«Напис в руїні»;
Г)
«Одержима».
84.Біблійні
теми лягли в основу творів Лесі Українки:
А)
«Лісова пісня»;
Б)
«Оргія»;
В)
«Давня казка»;
Г)
«Одержима».
85.Вершина
драматичної майстерності Лесі Українки- твір:
А) «В
катакомбах»;
Б)
«Кассандра»;
В)
«Лісова пісня»;
Г)
«Бояриня».
86.Цикл
поезій «Сльози-перли» присвячений:
А)
Т.Шевченку;
Б)
М.Драгоманову;
В)
І.Франку;
Г)
С.Мержинському.
87.Уславлення
творчого генія народу звучить у вірші:
А)
«Слово, чому ти не твердая криця»;
Б)
«Напис в руїні»;
В) «Зоря
поезії»;
Г)
«Давня весна».
88.Рядки:
Мій
давній друже! Мушу я з тобою
Розстатися надовго...- з поезії:
А)
«Давня весна»;
Б)
«Співець»;
В)
«Татарочка»;
Г) «До
мого фортепіано».
89.Оспівування
краси рідного краю- тема циклу:
А)
«Сльози-перли»;
Б)
«Подорож до моря»;
В)
«Ритми»;
Г) «Пісні
про волю».
90.Заклик
«Хай згине цар!»- звучить:
А) у
поемі «Бояриня»;
Б) у
поемі «Давня казка»;
В) у
вірші «Напис в руїні»;
Г) у
драмі-феєрії «Лісова пісня».
91. «О,
не журися за тіло!»- так починається монолог:
А)
Русалки польової;
Б)
Лісовика;
В) Мавки;
Г)
Лукаша.
92.Бояриню
з однойменної драматичної поеми Лесі Українки звали:
А)
Олена;
Б)
Оксана;
В)
Устина;
Г)
Марія.
93.У
«Боярині» згадується:
А)
Ніжинська рада;
Б)
Полтавська битва;
В)
Переяславська рада;
Г) битва
під Берестечком.
94.Поезія
«До мого фортепіано» за жанром:
А)
елегія;
Б)
послання;
В)
медитація;
Г)
пісня.
95.Що
характеризує драматичну поему як жанр:
А)
поєднання драматичного, епічного, ліричного начал;
Б)
широкий фон подій;
В)
глибока психологічність конфлікту;
Г)
смерть головного героя.
96.Хто з
письменників належав до літературної групи «неокласиків»:
А)
Ю.Клен, М.Хвильовий, Олена Теліга, Є.Маланюк;
Б)
М.Рильський, М.Зеров, М.Драй-Хмара, П.Филипович;
В)
М.Рильський, П.Тичина, В.Сосюра, В.Винниченко;
Г)
О.Вишня, Ю.Яновський, П.Панч, М.Рильський.
97.Хто
автор поезії «Так ніхто не кохав»:
А)
Є.Маланюк;
Б)
М.Рильський;
В)
В.Сосюра;
Г)
П.Тичина.
98.Хто є
автором збірки «Сонячні кларнети»:
А)
М.Зеров;
Б)
П.Тичина;
В)
М.Рильський;
Г)
В.Сосюра.
99.Поема
«Мазепа» належить перу:
А)
В.Сосюри;
Б)
Ю.Клена;
В)
М.Рильського;
Г)
П.Тичини.
100.Хто
є автором крилатого вислову: «У щастя людського два рівних є крила: Троянди й
виноград, красиве і корисне:
А) Леся
Українка;
Б)
В.Сосюра;
В)
М.Рильський;
Г)
П.Тичина.
101.Поемою
називається:
А) одна
з великих форм епічного роду літератури;
Б)
великий поетичний твір із сюжетом;
В)
прозовий твір невеликого обсягу з напруженим сюжетом про якусь незвичайну
подію;
Г) мала
епічна форма художньої літератури.
102.Який
твір називається сонетом:
А)
поезія з 8 рядків;
Б)
поезія з 10 рядків;
В)
поезія з 12 рядків;
Г)
поезія з 14рядків.
103.Який
твір є автобіографічним?
А)
«Зенітка» Остапа Вишні;
Б)
«Вершники» Яновського;
В)
«Третя рота» Сосюри;
Г)
«Слово про рідну матір» Рильського.
104.Вірш
«Любіть Україну» написав:
А)
І.Франко;
Б)
Т.Шевченко;
В)П.Тичина;
Г)
М.Рильський.
105.У
поемі «Розстріляне відродження» В.Сосюра пише:
А) про
зруйнування Запорізької січі;
Б) про
голодомор 1932-33р;
В) про
діячів культури, яких знищила сталінська система;
Г) про
наслідки аварії на ЧАЕС.
106. Хто
є автором роману-утопії «Сонячна машина»?
А)
Ю.Яновський;
Б)
М.Хвильовий;
В)
В.Стефаник;
Г)
В.Винниченко.
107. У
якому році розпочалася літературна дискусія ХХ століття?
А)
1922р.;
Б)
1925р.;
В)
1926р.;
Г)
1928р.
108.Хто розпочав
літературну дискусію?
А)
М.Хвильовий;
Б)
Ю.Яновський;
В)
Сергій Пилипенко;
Г)
Ю.Смолич.
109.Яке
літературне угрупування створив М.Хвильовий?
А)ВАПЛІТЕ;
Б)
«Плуг»;
В)
«Марс»;
Г)
«Гарт».
110.Яке
справжнє прізвище Миколи Хвильового?
А) Клен;
Б) Губенко;
В)
Фітільов;
Г)
Досвітній.
111.Яке
справжнє прізвище Остапа Вишні?
А)
Драй-Хмара;
Б)
Яновський;
В)
Губенко;
Г)
Довженко.
112.Який
жанровий різновид літературного твору увів Остап Вишня?
А)
послання;
Б)
памфлет;
В)
гумореска;
Г)
усмішка.
113.Як
називається перша збірка Є.Маланюка?
А)
«Земля і залізо»;
Б)
«Стилет і стилос»;
В)
«Земна мадонна»;
Г)
«Перстень Полікрата».
114.Який
орган влади очолює центральний персонаж новели Хвильового «Я(Романтика)»?
А)
сільраду;
Б)
«чорний трибунал комуни»;
В)
військовий трибунал;
Г)
виборчу комісію.
115.Визначте
жанр роману «Вершники» Ю.Яновського:
А) роман
у віршах;
Б) роман
у новелах;
В)
історичний роман;
Г)
психологічний роман.
116.Укажіть
фольклорний жанр, що найбільше позначився на своєрідності «Мисливських усмішок»
Остапа Вишні:
А)
анекдот;
Б)
казка;
В)
балада;
Г)
історична пісня.
117.Яке
явище розвінчується в новелі М.Хвильового «Я(Романтика)»?
А)
дезертирство;
Б)
більшовицький фанатизм;
В) культ
особи;
Г)
колективізація.
118.Укажіть,
чого навчав старий Половець своїх синів(роман «Вершники»):
А) «Рід
розпадається, а клас стоїть»;
Б) «Не
треба нам роду, не треба держави, а вільне співжиття»;
В) «Тому
роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду»;
Г) «Дві
людські руки- це кільце, за яке ухопившись можна зрушити землю».
119.Укажіть,
яке визначення найбільш точно характеризує твір Остапа Вишні «Моя
автобіографія»:
А)
сатиричне оповідання;
Б)
мемуарний твір;
В)
гумористичний життєпис;
Г)
автобіографічна новела.
120.Визначте,
який із засобів комічного переважає в «Мисливських усмішках» Остапа Вишні:
А)
гумор;
Б)
сатира;
В)
іронія;
Г)
сарказм.
121.Де
відбуваються події новели «Шаланда в морі» з роману «Вершники»?
А) під
Одесою;
Б) під
Харковом;
В) під
Києвом;
Г) під
Севастополем.
122.Укажіть
назву першої поетичної збірки Є.Маланюка:
А)
«Влада»;
Б)
«Стилет і стилос»;
В)
«Земля й залізо»;
Г) «На
крилах пісень».
123.Який
з процесів українського життя 20-хр.ХХст. відображено в п`єсі М.Куліша «Мина Мазайло»?
А)
колективізація;
Б)
індустріалізація;
В)
голодомор;
Г)
українізація.
124.Яке
прізвище хоче взяти собі центральний персонаж п`єси «Мина Мазайло»?
А)
Мазенін;
Б)
Єсєнін;
В)
Золотарьов;
Г)
Алмазов.
125.У
якому столітті відбуваються події драматичної поеми І.Кочерги «Ярослав Мудрий»?
А)
15ст.;
Б)
10ст.;
В)
11ст.;
Г) 13ст.
126.За
що було звільнено з посади центрального персонажа п`єси Куліша «Мина Мазайло»?
А) за
опір українізації;
Б) за
конфлікт з керівництвом;
В) за
антидержавну діяльність;
Г) за
службові зловживання.
127.Укажіть
головного героя роману І.Багряного «Тигролови»:
А)
Григорій Многогрішний;
Б) Гнат
Кухарчук;
В) Мирон
Катранник;
Г) Гриць
Летючий.
128.Який
персонаж роману В.Барки «Жовтий князь» стає уособленням антинародного
комуністичного режиму?
А) Іван
Дідух;
Б) Гриць
Летючий;
В)
Григорій Отроходін;
Г)
Максим Половець.
129.Укажіть
справжнє прізвище письманника, який обрав літературний псевдонім І.Багряний:
А)
Губенко;
Б)
Фітільов;
В) Лозов`ягін;
Г)
Очерет.
130.Який
українький гетьман згадується на початку роману І.Багряного «Тигролови»?
А) Дем`ян Многогрішний;
Б)
Богдан Хмельницький;
В) Іван
Мазепа;
Г) Іван
Брюховецький.
131.Що
стало причиною загибелі українських селян ( за романом В.Барки «Жовтий князь)?
А)
війна;
Б)
неврожай;
В)
стихійне лихо;
Г)
комуністичні репресії.
132.Які
події української історії зображено в романі «Жовтий князь»?
А)
голодомор 1932-33рр;
Б)
Велика Вітчизняна війна 1941-1945рр;
В) Перша
світова війна 1914-1918рр;
Г)
революція 1917р.
133.Укажіть
справжнє прізвище письменника, який обрав літературний псевдонім В.Барка:
А) Лозов`ягін;
Б) Губенко;
В)
Кандиба;
Г)
Очерет.
134. З
яким образом у романі І.Багряного «Тигролови» порівнюється поїзд, що везе ув`язнених?
А) з
образом каравану;
Б) з
образом тигра;
В) з
образом дракона;
Г) з
образом птаха.
135.Укажіть
основне заняття родини Сірків з роману «Тигролови»:
А)
землеробство;
Б)
тваринництво;
В)
полювання;
Г)
теслярство.
136.У
якій сфері мистецтва, окрім літератури, виявився талант О.Довженка?
А) у
малярстві;
Б) у
музиці;
В) у
кінематографі;
Г) у
скульптурі.
137.Визначте
глобальну проблему роману О.Гончара «Собор»:
А)
екологічна проблема;
Б)
націоналіна проблема;
В)
проблема духовності;
Г)
соціальна проблема.
138.Визначте
жанр твору Довженка «Україна в огні»:
А)
оповідання;
Б)
кіноповість;
В)
роман;
Г)
новела.
139.Укажіть
тему вірша А.Малишка «Палають огні при долині»:
А)
філософська тема;
Б) тема
кохання;
В)
громадянська тема;
Г)
історико-патріотична тема.
140.За
який твір О.Гончар зазнав переслідувань з боку комуністичної влади:
А)
«Циклон»;
Б)
«Собор»;
В)
«Людина і зброя»;
Г)
«Тронка».
141.У
якому селищі відбуваються події роману «Собор»?
А)
Зачіплянка;
Б)
Троянівка;
В)
Семигори;
Г)
Васюківка.
142.У
який період була написана «Україна в огні» Довженка?
А) під
час Громадянської війни;
Б) під
час голодомору 1932-1933рр;
В) у
період Великої Вітчизняної війни;
Г) у
післявоєнний період.
143.Який
фольклорний жанр позначився на художній своєрідності поезії Симоненка «Лебеді
материнства»?
А)
історична пісня;
Б)
обрядова пісня;
В)
балада;
Г)
колискова пісня.
144.Визначте
жанр твору Г.Тютюнника «Три зозулі з поклоном»:
А)
новела;
Б)
повість;
В)
ліричний вірш;
Г)
роман.
145.Яку
пору року зображено в оповіданні Г.Тютюнника «Зав`язь»?
А) зиму;
Б)
весну;
В) літо;
Г)
осінь.
146.Визначте
тему поезії В.Симоненка «Вона прийшла»:
А)
громадянська тема;
Б)
філософська тема;
В)
історична тема;
Г) тема
кохання.
147.Що
мало вплив на художню своєрідність поезії Б.Олійника «Пісня про матір»?
А)
література романтизму;
Б)
література модернізму;
В)
український фольклор;
Г)
Біблія.
148.Який
вирок було винесено героїні оповідання Ю.Мушкетика «Суд»?
А)
конфіскація майна;
Б)
примусова праця в колгоспі;
В)
позбавлення волі;
Г)
штраф.
149.Де
перебуває батько оповідача з твору Г.Тютюнника «Три зозулі з поклоном»?
А) на
фронті;
Б) ув`язнений у таборах;
В) у
відрядженні;
Г) за
кордоном.
150.Визначте
жанр твору Ю.Мушкетика «Суд»:
А)
оповідання;
Б)
новела;
В)
повість;
Г)
роман.
151.Який
етап української історії зображено у творі Ю.Мушкетика «Суд»?
А)
період Великої Вітчизняної війни;
Б)
період панування комуністичного режиму;
В)
період утвердження незалежності України;
Г)
період громадянської війни 1918-1921рр.
152. Яку
проблему порушує В.Симоненко в поезії «Кривда»:
А)
екологічну проблему;
Б)
збереження національних цінностей;
В) роль
митця у житті народу;
Г)
проблему сирітства.
153.Визначте
тему поезії Ліни Костенко «Життя іде, і все без коректур...»:
А)
філософська тема;
Б)
історична тема;
В)
психологічна тема;
Г)
громадянська тема.
154.Визначте
основне джерело, до якого зверталася Л.Костенко під час роботи над романом
«Маруся Чурай»:
А) фольклор;
Б)
зарубіжна література;
В)
літописи;
Г)
Біблія.
155.Де
відбуваються основні події роману Л.Костенко «Маруся Чурай»?
А) у
Полтаві;
Б) у
Києві;
В)
уХаркові;
Г) у
Чернігові.
156.Якого
персонажа характеризують слова з роману «Маруся Чурай»: «Це-голос наш.Це-пісня.Це-душа.»
А) Галю
Вишняківну;
Б)
Марусю Чурай;
В) Гриця
Бобренка;
Г) Івана
Іскру.
157.Як
можна пояснити смарть Гриця Бобренка (за романом «Маруся Чурай»)?
А)
помстою Марусі;
Б)
помстою Галі;
В)
підступністю ворогів;
Г)
трагічною випадковістю.
158.За
що Марусю Чурай любили і цінували у Полтаві?
А) за
вміння володіти зброєю;
Б) за
багатство;
В) за
працьовитість;
г) за
вміння складати пісні.
159.Визначте
тему поезії Л.Костенко «Пастораль ХХ сторіччя»:
А)
екологічна тема;
Б)
історична тема;
В) стосунки
батьків і дітей;
Г) тема
війни та її трагічних наслідків.
160.З
якого вірша Л.Костенко взято рядки: «Поезія-рідна сестра моя.Правда
людська-наша мати»:
А)
«Доля»;
Б)
«Життя іде, і все без коректур...»;
В)
«Мандрівки серця»;
Г)
«Княжа гора».
161.Інакомовне
відображення абстрактного поняття, передане за допомогою конкретного образу
називається:
А)
метафора;
Б)
синекдоха;
В)
алегорія;
Г)
символ.
162.Повторення
у віршованій формі однаковіх приголосних звуків для підсилення виразності
художньої мови називається:
А)
алітерація;
Б)
анафора;
В)
епіфора;
Г)
еліпсис.
163.Натяк
на загальновідомий факт називається:
А)
анонім;
Б)
архаїзм;
В)
асонанс;
Г)
алюзія.
164.Трискладова
стопа з наголосом на другому складі називається:
А) ямб;
Б)
амфібрахій;
В)
дактиль;
Г) анапест.
165.Повторення
слова або групи слів на початку декілікох фраз чи строф називається:
А)
епіграф;
Б)
асонанс;
В)
анафора;
Г)
алітерація.
166.Віршований
розмір, з трьох складів з наголосом на останньому:
А) ямб;
Б)
хорей;
В)
дактиль;
Г)
анапест.
167.Протиставлення
людських характерів, обставин, композиційних елементів тощо:
А)
асонанс;
Б)
асоціація;
В)
афоризм;
Г)
антитеза.
168.Коротке
лаконічне судження, яке в стислій формі містить глибоку думку:
А)
цитата;
Б)
байка;
В)
афоризм;
Г)
анекдот.
169.Невеличкий,
здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір з алегоричним
змістом:
А)
казка;
Б)
байка;
В)
анекдот;
Г)
афоризм.
170.Ліро-епічний
твір з драматично напруженим сюжетом:
А)
балада;
Б)
байка;
Г)
казка;
Д)
історична пісня.
171.Трискладова
стопа з наголосом на першому складі:
А)
анапест;
Б)
дактиль;
А) ямб;
Б)
хорей.
172.Художнє
визначення, яке підкреслює певну властивість предмета або явища:
А)
означення;
Б)
епітет;
В)
метафора;
Г)
порівняння.
173.Порушення
загальноприйнятої граматичної послідовності мови; перестановка частин фрази,
яка надає їй особливої виразності:
А)
анафора;
Б)
метафора;
В)
інверсія;
Г)
еліпсис.
174.Смішні
побутові сценки з народного життя, які виконувались артистами в перервах між
діями на серйозні, переважно релігійні теми:
А)
інтермедія;
Б)
анекдот;
В)
казка;
Г)
балада.
175.Літературний
напрямок, заснований на світогляді раціоналінму (культі розуму). В основі
естетики- принцип раціоналізму та «наслідування природі»:
А)
класицизм;
Б)
реалізм;
В)
сентименталізм;
Г) натуралізм.
176.Художнє
применшення величини, сили, значення явища:
А)
іронія;
Б)
гіпербола;
В)
літота;
Г)
сарказм.
177.Термін,
який характеризує мистецтво початку-середини ХХст.:
А)
абстракціонізм;
Б)
авангардизм;
В)
футуризм;
Г)
модернізм.
178.Близька
до оповідання жанрова форма, яка відзначається чіткістю зображуваних подій,
несподіваністю їх розвитку та розв`язки.
А)
новела;
Б)
нарис;
В)етюд;
Г) лист.
179.Прозовий
твір малого обсягу з динамічним розвитком сюжету:
А)
повість;
Б)
оповідання;
В)
новела;
Г) роман.
180.Прозовий
жанр описово-розповідного типу, в якому життя подається у вигляді ряду епізодів
з життя героя, середня епічна форма, яка показує етап життя героя:
А)
оповідання;
Б)
новела;
В)
повість;
Г)
роман.
В І Д П
О В І Д І
1-б;
2-в;3-а;4-а;5-б;6-в;7-а;8-а;9-б;10-б;11-а;12-в;13-б;14-в;15-а;16-в;17-б;18-б;19-а;20-в;21-б;22-б;23-в;24-а;25-в;26-в;27-б;28-в;29-а;30-в;31-в;32-б;33-в;34-б;35-в;36-б;37-в;38-в;39-а;40-в;41-б;42-б;43-б;44-б;45-б;46-а;47-б;48-б;49-в;50-б;51-в;52-б;53-в;54-б;55-б;56-а;57-б;58-б;59-в;60-а;61-г;62-б;63-б;64-г;65-г;66-г;67-в;68-в;69-в;70-б;71-б;72-б;73-г;74-а;75-в;76-б;77-г;78-в;79-г;80-г;81-в;82-в;83-а;84-г;85-в;86-в;86-в;87-б;90-в;91-в;92-б;93-в;94-а;95-в;96-б;97-в;98-б;99-а;100-в;101-б;102-г;103-в;104-г;105-в;106-г;107-б;108-а;109-а;110-в;111-в;112-г;113-б;114-б;115-б;116-а;117-б;118-в;119-в;120-а;121-а;122-б;123-г;124-а;125-в;126-а;127-а;128-в;129-в;130-а;131-г;132-а;133-г;134-в;135-в;136-в;137-в;138-б;139-г;140-б;141-а;142-в;143-г;144-а;145-б;146-г;147-в;148-б;149-б;150-а;151-б;152-г;153-а;154-а;155-а;156-б;157-г;158-г;159-г;160-а;161-в;162-а;163-г;164-б;165-в;166-г;167-г;168-в;169-б;170-а;171-б;172-б;173-в;174-а;175-а;176-в;177-г;178-а;179-б;180-в.
Псевдоніми письменників, творчість яких вивчається у школі:
Григорій Квітка-Основ’яненко, Грицько Основ'яненко – Квітка Григорій Федорович;
Дармограй - Тарас Шевченко;
Павло Ратай, Панько Олелькович, Хуторянин - Пантелеймон Куліш;
Марко Вовчок – Вілінська Марія Олександрівна;
Руслан - Маркіян Шашкевич;
Ярослав - Яків Головацький;
Далібор - Іван Вагилевич ;
Іван Нечуй-Левицький – Левицький Іван Семенович;
Панас Мирний – Рудченко Панас Якович;
Іван Карпенко-Карий – Тобілевич Іван Карпович;
Дженджалик, Марко, Руслан, Мирон, Мирон Ковалишин, Іван Живий, Один з русинів міста Львова - Іван Франко
Василь Чайченко, Л. Яворенко, П. Вартовий, Б. Вільховий, Перекотиполе, Гречаник - Борис Грінченко
Леся Українка – Косач Лариса Петрівна;
Олександр Олесь – Кандиба Олександр Іванович;
Леся Українка – Косач Лариса Петрівна;
Олександр Олесь – Кандиба Олександр Іванович;
Олег Ольжич – Кандиба Олег Олександрович;
Микола Хвильовий – Фітільов Микола Григорович;
Георгій Ней, Юрко Юрченко - Юрій Яновський
Остап Вишня, Павло Грунський – Губенко Павло Михайлович;
Іван Багряний – Лозов’ягін (Лозов’яга) Іван Павлович;
Василь Очерет – Василь Барка.
Уживання великої літери
У складних прізвищах, іменах, псевдонімах кожен їхній компонент: Квітка-Основ’яненко, Нечуй-Левицький; Жан-Поль, Зиновій-Богдан, Марія-Тереза. Назви міфологічних істот і божеств: Антей, Аполлон, Ахіллес, Будда, Велес, Перун, Прометей; Бог, Господь, Всевишній, Вседержитель (Творець, Спаситель, Месія, Він, Його, Ним, Йому — у значенні Бог), Син Божий, Мати Божа, Святий Дух, Аллах.
Назви історичних подій, дат, свят, релігійних понять: Ренесанс, Хмельниччина, Коліївщина, Руїна, Семирічна війна, День злуки; Великий піст, Різдво, Великдень, Біблія, Євангеліє, Масниця.
Назви найвищих державних посад нашої країни та міжнародних посад: Голова Верховної Ради України, Генеральний прокурор України, Генеральний секретар ООН.
А ось назви інших посад, звань, учених ступенів тощо починаються з малої літери: декан, директор, міністр, ректор, президент НАН України; академік, генерал-лейтенант, заслужений діяч мистецтв, народний артист України, заслужений працівник культури України, член-кореспондент; доктор наук, кандидат наук.
У назвах груп або союзів держав і найвищих міжнародних організацій усі слова, крім родових позначень, пишуться з великої літери: Антанта, Балканські країни, Європейське Економічне Співтовариство, Співдружність Незалежних Держав, Всесвітня Рада Миру, Міжнародний комітет Червоного Хреста, Організація Об’єднаних Націй, Рада Безпеки, Троїстий союз тощо.
З цієї літери подаються найменування держав та автономних адміністративно-територіальних одиниць. Причому, коли назва держави чи автономної республіки складається з кількох слів, то всі вони починаються також з великої букви: Арабська Республіка Єгипет, Держава Бахрейн, Королівство Бельгія, Князівство Монако, Республіка Болгарія, Китайська Народна Республіка, Сполучені Штати Америки, Автономна Республіка Крим.
У назвах автономних областей та округів, а також країв, областей, районів, сільрад, господарств з великої літери пишемо тільки перше слово: Київська область, Єврейська автономна область, Краснодарський край, Ненецький автономний округ, Обухівський район, Трускавецька міськрада. Це правило поширюється й на назви старого адміністративно-територіального поділу: Вітебське воєводство, Лохвицький повіт, Чернігівська губернія, Сосницька сотня, Стародубський полк, Черкаське староство.
У словосполученнях — назвах державних, громадських, партійних, профспілкових установ й організацій як нашої країни, так й інших держав з великої літери пишемо лише перше слово: Національний банк України, Збройні сили України, Народна палата Республіки Індії, Міністерство освіти України, Федерація незалежних профспілок України, Народний рух України, Центральна управа Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка. Але в найменуваннях таких найвищих установ України, як Верховна Рада, Конституційний Суд, Кабінет Міністрів, з великої букви пишуться всі слова.
Правопис складених назв заводів, фабрик, комбінатів, виробничих об’єднань, шахт, установ, а також наукових і навчальних закладів, театрів, кінотеатрів, парків культури та відпочинку, клубів підпорядкований таким правилам:
а) Якщо підприємство, установа, заклад і т. ін. мають символічну назву, номер або чиєсь ім’я, то їх можна писати повністю або скорочено. При цьому в повних найменуваннях початкове слово та перше слово взятої в лапки символічної (умовної) назви пишуться з великої літери. А всі інші — з малої: Київський завод “Арсенал”, Донецька шахта “Вітка-Глибока”, Львівська середня школа № 1 імені Івана Франка, Десятий міжнародний з’їзд славістів, Центральна наукова бібліотека імені Володимира Вернадського НАН України.
У скорочених назвах перше слово звичайно подається з малої літери, а символічна назва (у лапках) — з великої: об’єднання “Кристал”, стадіон “Динамо”, фабрика дитячих іграшок “Перемога”. Одначе коли скорочена назва вживається замість повної (на вивісках, етикетках тощо), то її початкове слово пишеться з великої літери: Комбінат “Прогрес”, Кооператив “Садівник”, Середня школа № 2.
б) Перше слово власних назв академій, інститутів, науково-дослідних установ, театрів, кінотеатрів, музеїв, парків культури та відпочинку тощо пишеться з великої літери, незважаючи на те, що воно є родовим позначенням: Книжкова палата, Державний музей українського образотворчого мистецтва, Парк культури імені Максима Рильського.
в) З великої букви починається перше слово складених назв типу: Київський будинок мод, Харківський палац метробудівців, Львівський палац одруження.
З цієї літери може писатися перше слово й скороченого найменування, якщо відповідна повна назва вже згадувалася в тексті, а також — на вивісках: Будинок учителя, Клуб трамвайників, Палац урочистих подій.
Коли ж до складу найменування установи входить сполучення, яке може виступати як її самостійна назва (без початкових слів), то воно подається з великої літери: Оперний театр (від Державний академічний театр опери та балету імені Тараса Шевченка), Третьяковська галерея (від Державна Третьяковська галерея) і под.
Астрономічні назви (незалежно від кількості їхніх складників) пишуться з великої букви: Велика Ведмедиця, Волосожар, Марс, Сатурн, Юпітер, Велика Магелланова Хмара, Молочний Шлях, Сонце, Земля, Місяць.
Так само і народні назви сузір’їв та галактик: Великий Віз, Чумацький Шлях, Пасіка, Квочка тощо. Родові означення при астрономічних назвах починаються з малої літери: зірка Альтаїр, комета Галлея, сузір’я Великого Пса, туманність Андромеди.
Назви сторін світу — захід, південь, північ, схід — звичайно подаються з малої літери. Якщо під цими найменуваннями розуміють краї чи народи, тоді ставимо велику букву: Далекий Схід, Західна Україна, курорти Півдня, Південне Полісся, Північна Буковина, Східна Європа.
У складних прізвищах, іменах, псевдонімах кожен їхній компонент: Квітка-Основ’яненко, Нечуй-Левицький; Жан-Поль, Зиновій-Богдан, Марія-Тереза. Назви міфологічних істот і божеств: Антей, Аполлон, Ахіллес, Будда, Велес, Перун, Прометей; Бог, Господь, Всевишній, Вседержитель (Творець, Спаситель, Месія, Він, Його, Ним, Йому — у значенні Бог), Син Божий, Мати Божа, Святий Дух, Аллах.
Назви історичних подій, дат, свят, релігійних понять: Ренесанс, Хмельниччина, Коліївщина, Руїна, Семирічна війна, День злуки; Великий піст, Різдво, Великдень, Біблія, Євангеліє, Масниця.
Назви найвищих державних посад нашої країни та міжнародних посад: Голова Верховної Ради України, Генеральний прокурор України, Генеральний секретар ООН.
А ось назви інших посад, звань, учених ступенів тощо починаються з малої літери: декан, директор, міністр, ректор, президент НАН України; академік, генерал-лейтенант, заслужений діяч мистецтв, народний артист України, заслужений працівник культури України, член-кореспондент; доктор наук, кандидат наук.
У назвах груп або союзів держав і найвищих міжнародних організацій усі слова, крім родових позначень, пишуться з великої літери: Антанта, Балканські країни, Європейське Економічне Співтовариство, Співдружність Незалежних Держав, Всесвітня Рада Миру, Міжнародний комітет Червоного Хреста, Організація Об’єднаних Націй, Рада Безпеки, Троїстий союз тощо.
З цієї літери подаються найменування держав та автономних адміністративно-територіальних одиниць. Причому, коли назва держави чи автономної республіки складається з кількох слів, то всі вони починаються також з великої букви: Арабська Республіка Єгипет, Держава Бахрейн, Королівство Бельгія, Князівство Монако, Республіка Болгарія, Китайська Народна Республіка, Сполучені Штати Америки, Автономна Республіка Крим.
У назвах автономних областей та округів, а також країв, областей, районів, сільрад, господарств з великої літери пишемо тільки перше слово: Київська область, Єврейська автономна область, Краснодарський край, Ненецький автономний округ, Обухівський район, Трускавецька міськрада. Це правило поширюється й на назви старого адміністративно-територіального поділу: Вітебське воєводство, Лохвицький повіт, Чернігівська губернія, Сосницька сотня, Стародубський полк, Черкаське староство.
У словосполученнях — назвах державних, громадських, партійних, профспілкових установ й організацій як нашої країни, так й інших держав з великої літери пишемо лише перше слово: Національний банк України, Збройні сили України, Народна палата Республіки Індії, Міністерство освіти України, Федерація незалежних профспілок України, Народний рух України, Центральна управа Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка. Але в найменуваннях таких найвищих установ України, як Верховна Рада, Конституційний Суд, Кабінет Міністрів, з великої букви пишуться всі слова.
Правопис складених назв заводів, фабрик, комбінатів, виробничих об’єднань, шахт, установ, а також наукових і навчальних закладів, театрів, кінотеатрів, парків культури та відпочинку, клубів підпорядкований таким правилам:
а) Якщо підприємство, установа, заклад і т. ін. мають символічну назву, номер або чиєсь ім’я, то їх можна писати повністю або скорочено. При цьому в повних найменуваннях початкове слово та перше слово взятої в лапки символічної (умовної) назви пишуться з великої літери. А всі інші — з малої: Київський завод “Арсенал”, Донецька шахта “Вітка-Глибока”, Львівська середня школа № 1 імені Івана Франка, Десятий міжнародний з’їзд славістів, Центральна наукова бібліотека імені Володимира Вернадського НАН України.
У скорочених назвах перше слово звичайно подається з малої літери, а символічна назва (у лапках) — з великої: об’єднання “Кристал”, стадіон “Динамо”, фабрика дитячих іграшок “Перемога”. Одначе коли скорочена назва вживається замість повної (на вивісках, етикетках тощо), то її початкове слово пишеться з великої літери: Комбінат “Прогрес”, Кооператив “Садівник”, Середня школа № 2.
б) Перше слово власних назв академій, інститутів, науково-дослідних установ, театрів, кінотеатрів, музеїв, парків культури та відпочинку тощо пишеться з великої літери, незважаючи на те, що воно є родовим позначенням: Книжкова палата, Державний музей українського образотворчого мистецтва, Парк культури імені Максима Рильського.
в) З великої букви починається перше слово складених назв типу: Київський будинок мод, Харківський палац метробудівців, Львівський палац одруження.
З цієї літери може писатися перше слово й скороченого найменування, якщо відповідна повна назва вже згадувалася в тексті, а також — на вивісках: Будинок учителя, Клуб трамвайників, Палац урочистих подій.
Коли ж до складу найменування установи входить сполучення, яке може виступати як її самостійна назва (без початкових слів), то воно подається з великої літери: Оперний театр (від Державний академічний театр опери та балету імені Тараса Шевченка), Третьяковська галерея (від Державна Третьяковська галерея) і под.
Астрономічні назви (незалежно від кількості їхніх складників) пишуться з великої букви: Велика Ведмедиця, Волосожар, Марс, Сатурн, Юпітер, Велика Магелланова Хмара, Молочний Шлях, Сонце, Земля, Місяць.
Так само і народні назви сузір’їв та галактик: Великий Віз, Чумацький Шлях, Пасіка, Квочка тощо. Родові означення при астрономічних назвах починаються з малої літери: зірка Альтаїр, комета Галлея, сузір’я Великого Пса, туманність Андромеди.
Назви сторін світу — захід, південь, північ, схід — звичайно подаються з малої літери. Якщо під цими найменуваннями розуміють краї чи народи, тоді ставимо велику букву: Далекий Схід, Західна Україна, курорти Півдня, Південне Полісся, Північна Буковина, Східна Європа.
Назви мешканців населених пунктів України
Назви мешканців населених пунктів і назви народів містять у собі важливу історико-етнографічну інформацію, тому їх будова потребує чіткої вмотивованності через визначальні мовні засоби. До них належить найпродуктивніша словотворна модель із суфіксом -ець (у формі чоловічого роду), -к-а (у формі жіночого роду) та -ц-і у формі множини, на зразок:
полтав-ець — полтав-к-а — полтав-ц-і;
тернопол-ець — тернопіль-к-а — тернополь-ц-і;
луган-ець — луган-к-а — луган-ц-і.
Зазначені суфікси приєднуються до топонімів на:
-ан-и: Бережани — бережан-ець — бережан-к-а — бережан-ц-і;
-ин: Гусятин — гусятин-ець — гусятин-к-а — гусятин-ц-і;
-єв-е: Єнакієве — єнакієв-ець — єнакієв-к-а — єнакієв-ц-і;
а також до основ на:
-город: Вишгород — вишгород-ець — вишгород-к-а — вишгород-ц-і;
-град: Кіровоград — кіровоград-ець — кіровоград-к-а — кіровоград-ц-і;
-піль: Бориспіль — бориспол-ець — бориспіль-к-а — бориспіль-ц-і;
-пілля: Білопілля —білопол-ець — білопіль-к-а — білопіль-ц-і — із супровідним чергуванням лише в чоловічому роді голосного [і] в закритому складі з [о] у відкритому складі.
Приєднуючись до основ з кінцевим -ів/їв, чергування [і] з [о] не відбувається через потребу зберегти звуковий склад вихідного топоніма:
Харків — харків-ець — харків-к-а — харків-ц-і;
Жашків — жашків-ець — жашків-к-а — жашків-ц-і ;
Бердичів — бердічів-ець — бердичів-к-а — бердичів-ц-і.
Якщо основа топоніма закінчується на -ськ, -к, то з огляду на закони милозвучності, вони усікаються:
Бердянськ — бердян-ець — бердян-к-а — бердян-ц-і;
Каховка — кахов-ець — кахов-к-а — кахов-ц-і.
До топонімів на -а, -е, перед якими виступає здебільшого два приголосних, суфікси -ець, -ц-і, -к-а приєднуються з допомогою звукосполук -ів-, -ан-, -ян-, -ин-:
Біла Церква — білоцерк-івець — білоцерк-івк-а — білоцерк-івц-і;
Тараща — таращ-анець — таращ-анк-а — таращ-анц-і;
Алушта — алушт-инець — алушт-инк-а — алушт-инц-і;
Шостка — шостк-инець — шостк-инк-а — шостк-инц-і;
Рокитне — рокитн-івець — рокитн-івк-а — рокитн-івц-і.
Очевидно, що за цією продуктивною моделлю утворено чужомовні етноніми, на зразок:
Данія — дан-ець, дані-єць (не дат-чан-ин) — дан-к-а, даній-к-а — дан-ц-і, даній-ц-і;
Англія — англі-єць (не англі-чан-ин) — англій-к-а — англій-ц-і;
Канада — канад-ець, канад-ієць — канад-к-а, канад-ійк-а — канад-ц-і, канад-ійц-і;
Азія — азі-єць (не азіат) — азій-к-а — азій-ц-і.
Пропоную низку катойконімів, що викликають труднощі в процесі словотворення:
Броди — брод-івець — брод-івк-а — брод-івц-і;
Горлівка — горлів-ець — горлів-к-а — горлів-ц-і;
Долина — долин-ець — долин-к-а — долин-ц-і;
Дубно — дубн-івець — дубн-івк-а — дубн-івц-і;
Запоріжжя — запоріж-ець — запоріж-к-а — запоріж-ц-і;
Золотоноша — золотонош-ець — золотоніш-к-а — золотоніш-ц-і;
Ічня — ічн-івець — ічн-івк-а — ічн-івц-і;
Кам’янець-Подільський — кам’янецьподол-ець — кам’янецьподіль-к-а — кам’янець-поділь-ц-і;
Коломия — коломи-єць — коломий-к-а — коломий-ц-і;
Кривий Ріг — криворіж-ець — криворіж-к-а — криворіж-ц-і;
Лубни — лубен-ець — лубен-к-а — лубен-ц-і;
Острог — острож-ець — острож-к-а — острож-ц-і;
Полтава — полтав-ець — полтав-к-а — полтав-ц-і;
Рівне — рівен-ець — рівен-к-а — рівен-ц-і;
Ромни — ромен-ець — ромен-к-а — ромен-ц-і;
Харцизьк — харциз-ець — харциз-к-а — харциз-ц-і;
Черкаси — черкас-ець — черкас-к-а — черкас-ц-і.
Другою за продуктивністю є словотвірна модель із суфіксами -анин, -янин, -чанин. Їхня синонімна повноправність із -ець не викликає сумнівів, однак їм властиве поєднання з твірними основами на:
-иц-я: Вижниця — вижнич-ан-ин — вижнич-ан-к-а — вижнич-ан-и;
Вінниця — віннич-ан-ин — віннич-ан-к-а — віннич-ан-и;
-ець: Кременець — кременч-ан-ин — кременч-ан-к-а — кременч-ан-и;
Кролевець — кролевч-ан-ин — кролевч-ан-к-а — кролевч-ан-и;
-ц-і: Чернівці — чернівч-ан-ин — чернівч-ан-к-а — чернівч-ан-и;
Ярмолинці — ярмолинч-ан-ин — ярмолинч-ан-к-а — ярмолинч-ан-и;
-цьк: Донецьк — донеч-чан-ин — донеч-чан-к-а — донеч-чан-и;
Луцьк — луч-ан-ин — луч-ан-к-а — луч-ан-и;
-ак: Судак — судач-ан-ин — судач-ан-к-а — судач-ан-и;
Токмак — токмач-ан-ин — токмач-ан-к-а — токмач-ан-и;
-ч: Галич — галич-ан-ин — галич-ан-ка — галич-ан-и;
Дрогобич — дрогобич-чан-ин — дрогобич-чан-к-а — дрогобич-чан-и;
(-к)и: Прилуки — прилуч-ан-ин — прилуч-ан-к-а — прилуч-ан-и;
Суми — сум ‘-ян-ин, сум-ець — сум ‘-ян-к-а — сум ‘-ян-и, сум-ц-і.
Вибірково суфікси -анин, -янин, -чанин поєднуються з деякими основами топонімів, що мають у своєму складі суфікс присвійности -ів/-їв, зокрема
Київ — ки-ян-ин (не києвлянин) — ки-ян-к-а — ки-ян-и або паралельна форма до харків-ц-і — харків ‘-ян-и — харків ‘-ян-к-а — харків ‘-ян-и.
Переважне вживання в усному мовленні назв жителів на -анин, -янин, -чанин замість усталених назв із суфіксом -ець – не лише небажане, а й шкідливе. Суфікс -ець (перші свідчення ХІV-ХV ст.) із етнонімним та катойконімним значенням здобув перемогу над -анин, -янин щоближче до ХХ ст., однак радянська доба асиміляційно призупинила цей процес. Позаяк теперішня культура по-згубному двомовна, то відстояти питому позицію -ц-і (-ець) у наступі продуктивної в російській мові моделі -чан-и - це, образно кажучи, елементарне бажання не дати чужинцеві (себто англічанам, датчанам, кримчанам, розумій – московитам) збити себе з ніг. Суфікси -анин, -янин, -чанин треба залишити хіба у тих позиціях, де не можна вжити суфікса -ець: Вінниця – вінничанин – вінничанка – вінничани. Слушно дивувався із засилля «анинів-чанинів» Б. Антоненко-Давидович: «Хтозна-чим не сподобались нашим сучасникам давні українські іменники полтавець і полтавка на визначення мешканця й мешканки Полтави, як і лубенець, лубенка – на позначення жителів Лубень чи канівець, канівка – на позначення жителів Канева. Появу дивовиж полтавчанин, лубенчанин, канівчанин можна пояснити лише втратою мовного чуття, забуттям законів словотворення й чергування звуків (для появи звука ч треба, щоб у назві був звук к: порівняйте: м. Гребінка гребінчанин, хоча природним є також гребінківець). Так само був би здивований М. Бажан, якби побачив, що його «краплі данського короля» у сучасних виданнях перетворилися у «краплі датського короля».
На цій самій асиміляційній дорозі прикметникові похідні: данськ-ий, даній-ськ-ий (не дат-ськ-ий, як у СУМі ІІ, с. 214), азій-ськ-ий (не азіат-ськ-ий, що тлумачений у СУМі як «те саме, що азій-ськ-ий»—І, с. 24); рівен-ськ-ий, рівн-ян-ський, Рівенщина, Рівенська область (не ровен-ськ-ий).
(І. Фаріон «Мовна норма»)
Назви мешканців населених пунктів і назви народів містять у собі важливу історико-етнографічну інформацію, тому їх будова потребує чіткої вмотивованності через визначальні мовні засоби. До них належить найпродуктивніша словотворна модель із суфіксом -ець (у формі чоловічого роду), -к-а (у формі жіночого роду) та -ц-і у формі множини, на зразок:
полтав-ець — полтав-к-а — полтав-ц-і;
полтав-ець — полтав-к-а — полтав-ц-і;
тернопол-ець — тернопіль-к-а — тернополь-ц-і;
луган-ець — луган-к-а — луган-ц-і.
луган-ець — луган-к-а — луган-ц-і.
Зазначені суфікси приєднуються до топонімів на:
-ан-и: Бережани — бережан-ець — бережан-к-а — бережан-ц-і;
-ин: Гусятин — гусятин-ець — гусятин-к-а — гусятин-ц-і;
-єв-е: Єнакієве — єнакієв-ець — єнакієв-к-а — єнакієв-ц-і;
а також до основ на:
-город: Вишгород — вишгород-ець — вишгород-к-а — вишгород-ц-і;
-град: Кіровоград — кіровоград-ець — кіровоград-к-а — кіровоград-ц-і;
-піль: Бориспіль — бориспол-ець — бориспіль-к-а — бориспіль-ц-і;
-пілля: Білопілля —білопол-ець — білопіль-к-а — білопіль-ц-і — із супровідним чергуванням лише в чоловічому роді голосного [і] в закритому складі з [о] у відкритому складі.
-ан-и: Бережани — бережан-ець — бережан-к-а — бережан-ц-і;
-ин: Гусятин — гусятин-ець — гусятин-к-а — гусятин-ц-і;
-єв-е: Єнакієве — єнакієв-ець — єнакієв-к-а — єнакієв-ц-і;
а також до основ на:
-город: Вишгород — вишгород-ець — вишгород-к-а — вишгород-ц-і;
-град: Кіровоград — кіровоград-ець — кіровоград-к-а — кіровоград-ц-і;
-піль: Бориспіль — бориспол-ець — бориспіль-к-а — бориспіль-ц-і;
-пілля: Білопілля —білопол-ець — білопіль-к-а — білопіль-ц-і — із супровідним чергуванням лише в чоловічому роді голосного [і] в закритому складі з [о] у відкритому складі.
Приєднуючись до основ з кінцевим -ів/їв, чергування [і] з [о] не відбувається через потребу зберегти звуковий склад вихідного топоніма:
Харків — харків-ець — харків-к-а — харків-ц-і;
Жашків — жашків-ець — жашків-к-а — жашків-ц-і ;
Бердичів — бердічів-ець — бердичів-к-а — бердичів-ц-і.
Харків — харків-ець — харків-к-а — харків-ц-і;
Жашків — жашків-ець — жашків-к-а — жашків-ц-і ;
Бердичів — бердічів-ець — бердичів-к-а — бердичів-ц-і.
Якщо основа топоніма закінчується на -ськ, -к, то з огляду на закони милозвучності, вони усікаються:
Бердянськ — бердян-ець — бердян-к-а — бердян-ц-і;
Каховка — кахов-ець — кахов-к-а — кахов-ц-і.
Бердянськ — бердян-ець — бердян-к-а — бердян-ц-і;
Каховка — кахов-ець — кахов-к-а — кахов-ц-і.
До топонімів на -а, -е, перед якими виступає здебільшого два приголосних, суфікси -ець, -ц-і, -к-а приєднуються з допомогою звукосполук -ів-, -ан-, -ян-, -ин-:
Біла Церква — білоцерк-івець — білоцерк-івк-а — білоцерк-івц-і;
Тараща — таращ-анець — таращ-анк-а — таращ-анц-і;
Алушта — алушт-инець — алушт-инк-а — алушт-инц-і;
Шостка — шостк-инець — шостк-инк-а — шостк-инц-і;
Рокитне — рокитн-івець — рокитн-івк-а — рокитн-івц-і.
Біла Церква — білоцерк-івець — білоцерк-івк-а — білоцерк-івц-і;
Тараща — таращ-анець — таращ-анк-а — таращ-анц-і;
Алушта — алушт-инець — алушт-инк-а — алушт-инц-і;
Шостка — шостк-инець — шостк-инк-а — шостк-инц-і;
Рокитне — рокитн-івець — рокитн-івк-а — рокитн-івц-і.
Очевидно, що за цією продуктивною моделлю утворено чужомовні етноніми, на зразок:
Данія — дан-ець, дані-єць (не дат-чан-ин) — дан-к-а, даній-к-а — дан-ц-і, даній-ц-і;
Англія — англі-єць (не англі-чан-ин) — англій-к-а — англій-ц-і;
Канада — канад-ець, канад-ієць — канад-к-а, канад-ійк-а — канад-ц-і, канад-ійц-і;
Азія — азі-єць (не азіат) — азій-к-а — азій-ц-і.
Данія — дан-ець, дані-єць (не дат-чан-ин) — дан-к-а, даній-к-а — дан-ц-і, даній-ц-і;
Англія — англі-єць (не англі-чан-ин) — англій-к-а — англій-ц-і;
Канада — канад-ець, канад-ієць — канад-к-а, канад-ійк-а — канад-ц-і, канад-ійц-і;
Азія — азі-єць (не азіат) — азій-к-а — азій-ц-і.
Пропоную низку катойконімів, що викликають труднощі в процесі словотворення:
Броди — брод-івець — брод-івк-а — брод-івц-і;
Горлівка — горлів-ець — горлів-к-а — горлів-ц-і;
Долина — долин-ець — долин-к-а — долин-ц-і;
Дубно — дубн-івець — дубн-івк-а — дубн-івц-і;
Запоріжжя — запоріж-ець — запоріж-к-а — запоріж-ц-і;
Золотоноша — золотонош-ець — золотоніш-к-а — золотоніш-ц-і;
Ічня — ічн-івець — ічн-івк-а — ічн-івц-і;
Кам’янець-Подільський — кам’янецьподол-ець — кам’янецьподіль-к-а — кам’янець-поділь-ц-і;
Коломия — коломи-єць — коломий-к-а — коломий-ц-і;
Кривий Ріг — криворіж-ець — криворіж-к-а — криворіж-ц-і;
Лубни — лубен-ець — лубен-к-а — лубен-ц-і;
Острог — острож-ець — острож-к-а — острож-ц-і;
Полтава — полтав-ець — полтав-к-а — полтав-ц-і;
Рівне — рівен-ець — рівен-к-а — рівен-ц-і;
Ромни — ромен-ець — ромен-к-а — ромен-ц-і;
Харцизьк — харциз-ець — харциз-к-а — харциз-ц-і;
Черкаси — черкас-ець — черкас-к-а — черкас-ц-і.
Броди — брод-івець — брод-івк-а — брод-івц-і;
Горлівка — горлів-ець — горлів-к-а — горлів-ц-і;
Долина — долин-ець — долин-к-а — долин-ц-і;
Дубно — дубн-івець — дубн-івк-а — дубн-івц-і;
Запоріжжя — запоріж-ець — запоріж-к-а — запоріж-ц-і;
Золотоноша — золотонош-ець — золотоніш-к-а — золотоніш-ц-і;
Ічня — ічн-івець — ічн-івк-а — ічн-івц-і;
Кам’янець-Подільський — кам’янецьподол-ець — кам’янецьподіль-к-а — кам’янець-поділь-ц-і;
Коломия — коломи-єць — коломий-к-а — коломий-ц-і;
Кривий Ріг — криворіж-ець — криворіж-к-а — криворіж-ц-і;
Лубни — лубен-ець — лубен-к-а — лубен-ц-і;
Острог — острож-ець — острож-к-а — острож-ц-і;
Полтава — полтав-ець — полтав-к-а — полтав-ц-і;
Рівне — рівен-ець — рівен-к-а — рівен-ц-і;
Ромни — ромен-ець — ромен-к-а — ромен-ц-і;
Харцизьк — харциз-ець — харциз-к-а — харциз-ц-і;
Черкаси — черкас-ець — черкас-к-а — черкас-ц-і.
Другою за продуктивністю є словотвірна модель із суфіксами -анин, -янин, -чанин. Їхня синонімна повноправність із -ець не викликає сумнівів, однак їм властиве поєднання з твірними основами на:
-иц-я: Вижниця — вижнич-ан-ин — вижнич-ан-к-а — вижнич-ан-и;
Вінниця — віннич-ан-ин — віннич-ан-к-а — віннич-ан-и;
-ець: Кременець — кременч-ан-ин — кременч-ан-к-а — кременч-ан-и;
Кролевець — кролевч-ан-ин — кролевч-ан-к-а — кролевч-ан-и;
-ц-і: Чернівці — чернівч-ан-ин — чернівч-ан-к-а — чернівч-ан-и;
Ярмолинці — ярмолинч-ан-ин — ярмолинч-ан-к-а — ярмолинч-ан-и;
-цьк: Донецьк — донеч-чан-ин — донеч-чан-к-а — донеч-чан-и;
Луцьк — луч-ан-ин — луч-ан-к-а — луч-ан-и;
-ак: Судак — судач-ан-ин — судач-ан-к-а — судач-ан-и;
Токмак — токмач-ан-ин — токмач-ан-к-а — токмач-ан-и;
-ч: Галич — галич-ан-ин — галич-ан-ка — галич-ан-и;
Дрогобич — дрогобич-чан-ин — дрогобич-чан-к-а — дрогобич-чан-и;
(-к)и: Прилуки — прилуч-ан-ин — прилуч-ан-к-а — прилуч-ан-и;
Суми — сум ‘-ян-ин, сум-ець — сум ‘-ян-к-а — сум ‘-ян-и, сум-ц-і.
-иц-я: Вижниця — вижнич-ан-ин — вижнич-ан-к-а — вижнич-ан-и;
Вінниця — віннич-ан-ин — віннич-ан-к-а — віннич-ан-и;
-ець: Кременець — кременч-ан-ин — кременч-ан-к-а — кременч-ан-и;
Кролевець — кролевч-ан-ин — кролевч-ан-к-а — кролевч-ан-и;
-ц-і: Чернівці — чернівч-ан-ин — чернівч-ан-к-а — чернівч-ан-и;
Ярмолинці — ярмолинч-ан-ин — ярмолинч-ан-к-а — ярмолинч-ан-и;
-цьк: Донецьк — донеч-чан-ин — донеч-чан-к-а — донеч-чан-и;
Луцьк — луч-ан-ин — луч-ан-к-а — луч-ан-и;
-ак: Судак — судач-ан-ин — судач-ан-к-а — судач-ан-и;
Токмак — токмач-ан-ин — токмач-ан-к-а — токмач-ан-и;
-ч: Галич — галич-ан-ин — галич-ан-ка — галич-ан-и;
Дрогобич — дрогобич-чан-ин — дрогобич-чан-к-а — дрогобич-чан-и;
(-к)и: Прилуки — прилуч-ан-ин — прилуч-ан-к-а — прилуч-ан-и;
Суми — сум ‘-ян-ин, сум-ець — сум ‘-ян-к-а — сум ‘-ян-и, сум-ц-і.
Вибірково суфікси -анин, -янин, -чанин поєднуються з деякими основами топонімів, що мають у своєму складі суфікс присвійности -ів/-їв, зокрема
Київ — ки-ян-ин (не києвлянин) — ки-ян-к-а — ки-ян-и або паралельна форма до харків-ц-і — харків ‘-ян-и — харків ‘-ян-к-а — харків ‘-ян-и.
Київ — ки-ян-ин (не києвлянин) — ки-ян-к-а — ки-ян-и або паралельна форма до харків-ц-і — харків ‘-ян-и — харків ‘-ян-к-а — харків ‘-ян-и.
Переважне вживання в усному мовленні назв жителів на -анин, -янин, -чанин замість усталених назв із суфіксом -ець – не лише небажане, а й шкідливе. Суфікс -ець (перші свідчення ХІV-ХV ст.) із етнонімним та катойконімним значенням здобув перемогу над -анин, -янин щоближче до ХХ ст., однак радянська доба асиміляційно призупинила цей процес. Позаяк теперішня культура по-згубному двомовна, то відстояти питому позицію -ц-і (-ець) у наступі продуктивної в російській мові моделі -чан-и - це, образно кажучи, елементарне бажання не дати чужинцеві (себто англічанам, датчанам, кримчанам, розумій – московитам) збити себе з ніг. Суфікси -анин, -янин, -чанин треба залишити хіба у тих позиціях, де не можна вжити суфікса -ець: Вінниця – вінничанин – вінничанка – вінничани. Слушно дивувався із засилля «анинів-чанинів» Б. Антоненко-Давидович: «Хтозна-чим не сподобались нашим сучасникам давні українські іменники полтавець і полтавка на визначення мешканця й мешканки Полтави, як і лубенець, лубенка – на позначення жителів Лубень чи канівець, канівка – на позначення жителів Канева. Появу дивовиж полтавчанин, лубенчанин, канівчанин можна пояснити лише втратою мовного чуття, забуттям законів словотворення й чергування звуків (для появи звука ч треба, щоб у назві був звук к: порівняйте: м. Гребінка гребінчанин, хоча природним є також гребінківець). Так само був би здивований М. Бажан, якби побачив, що його «краплі данського короля» у сучасних виданнях перетворилися у «краплі датського короля».
На цій самій асиміляційній дорозі прикметникові похідні: данськ-ий, даній-ськ-ий (не дат-ськ-ий, як у СУМі ІІ, с. 214), азій-ськ-ий (не азіат-ськ-ий, що тлумачений у СУМі як «те саме, що азій-ськ-ий»—І, с. 24); рівен-ськ-ий, рівн-ян-ський, Рівенщина, Рівенська область (не ровен-ськ-ий).
(І. Фаріон «Мовна норма»)
(І. Фаріон «Мовна норма»)
Немає коментарів:
Дописати коментар