Андріївські вечорниці

Звучить лагідна українська пісня. Заходить господиня.

Ой я молода на базар ходила,

На базар, на базар, на базар ходила.

Господиня: Ху, аж втомилася, поки всі крамниці оббігала та базар обійшла. І треба ж було до останнього дня тягти із отими гостинцями. Та нічого, зате все купила. Тут і горішки, і яблука, і цукерки. Буде чим пригощати. (продовжує звучати пісня)

Десь далеко звучить «Зеленеє жито, зелене»

Господиня: Ой, хтось іде, чи не дівчата на вечорниці? (заходять дівчата)

1 дівчина: Добрий вечір вам у хаті.

Господиня: Добрий вечір, дівчата. Проходьте.

2 дівчина: Добрий вечір, господине, славна молодице.

3 дівчина: Чули , що у цій хаті будуть вечорниці.

Господиня: Добрий вечір, Добрий вечір, любі гості! Просимо,просимо !!

1 дівчина: У щасливій вашій хаті

            Щоб ви всі були багаті!

2 дівчина: Щоб лежали на столі

         Паляниці немалі!

3 дівчина: Щоб були у вас ковбаси

        Молоко, і сало, й м'ясо!

4 дівчина:І млинці, і пиріжки,

     І пухнасті пампушки.

5 дівчина: Щоб співали ви пісні

      На Андрія, світлі дні.

Господиня: Проходьте, якраз упору. Поспішайте, дівчатонька, все приготували, бо вже пора вечорниці всім нам починати. Ось наліпимо вареників біленьких, смачненьких.(ліплять вареники)

1 дівчина: А я у свій вареник пір`я покладу.

2 дівчина: А я зроблю з ватою і з мукою.

3 дівчина: А коли б отой вареник твоєму Петру дістався?

2 дівчина: Нічого! Якщо любить – вибачить. Та й який же Андрій без сміху і жарту.

4 дівчина: Подруженьки, а давайте заспіваємо, хай ласкою та добротою наповниться душа.

Господиня: Гарної , дівчата, знаєте. Оце послухаю вас і серце веселішає, немов молодшає років на десять. Що то молодість…Як згадаю … Цілу ніч гуляли б, тільки музика та пісні, а ще…ворожили!

Дівчина: Тітонько, а ви нам не розказали, звідки пішов звичай гадати на Андрія.

Господиня: Розкажу, розкажу, я від старих людей чула. Андрій – один із апостолів Ісуса Христа. Його ще називають Первозванним, бо саме його та його брата Симона Ісус зробив своїми першими учнями. Вони обидва були рибалками, одразу прийняли вчення Христа, тому і були наділені здатністю зцілювати хворих людей. Каліки, незрячі, хворі після зустрічі з ними одужували. Люди стали вірити,що саме в ніч народження апостола Андрія можуть збутися всі бажання, що їх омріяв кожен, а особливо дівчата. А ще старі люди кажуть, що все згадане збудеться тоді, коли віриш у Боже провидіння, бо без віри гадання не буде мати ніякої сили.

Дівчина:Ой, давайте і ми спробуємо поворожити

Всі: Давайте, давайте  ворожити!

-А я боюсь, я ще ніколи не ворожила.

- Нема чого боятися, тітонько а подайте мені копистку.(підходить до порогу, стукає кописткою)  Туку, туку кописткою, де я буду невісткою? В якій стороні загавкає собака, туди і заміж мені йти.(за кулісами гавкають хлопці)

- Дівчата, дівчата! Давайте поворожимо на взуття. Стаємо від стола до порога.Чия нога на порозі буде, та найперша заміж вийде.(гадають)

-  Дівчата, а в кого є свічка?

- У мене є.

- Давай її сюди. Будемо на віск гадати.

-  А як це?

- А зараз побачиш. Беремо миску з водою, запалюй свічку і нахиляй її, щоб віск капав у воду, і так всі дівчата. Отож чий віск скоріше до берега пристане,та й заміж перша вийде.( з жартами та сміхом дівчата ворожать на віск)

- Дівчата, ходімо у двір кілки лічити!(дівчата виходять на двір, підходять до тину, заплющивши очі по черзі лічать кілки)

- Удівець, молодець, удівець ,молодець…молодець! (розглядає кілок)  О, кілок високий, та ще й у корі. Суджений мій буде високий та багатий.

- Чи за вдівця, чи за молодця, чи за вдівця… за молодця ! Кілок прямий, гладенький, без сучків. Випав мені хлопець гарний та добрий.

Господиня: От бачиш, доля до тебе милостива. Дано тобі вийти за гарного парубка!

-          За Гриця!!!(всі разом)

(дівчата співають пісню « Грицю, Грицю до роботи…»)

-          Не хочу такого лінивого парубка!

-          А тепер, дівчата, побіжимо до дядька Петра під хату! У нього багато дітей!  Послухаймо, що там говорять.( двоє дівчат вибігають)

-          А я вже ходила до тітки Мотрі під хату: все вчувалось «сядь» та «не йди». Сидіти мені в дівах до наступного року!

-          Нічого, наступного року пощастить.

Ой дівчата, а послухайте , як я ворожила , йдучи на вечорниці.

-          Розказуй.  Розказуй

-          Зайшла в курник, спіймала курку і півня, хвости зв’язала, а щоб не кричали, решетом накрила. Чую мовчать. То я їх і випустила. Курка у свій бік швидше перетягнула, - значить я чоловіком верховодити буду.

-          Д-на: Сьогодні ворожать цілий вечір. Я ще знаю. Удома лягайте на нове місце, під ліжком ставте тарілку з водою, будуйте із трісочок місточок і загадуйте сон. Хто переведе тебе через місточок, той і буде твоїм судженим.

Господиня: Дівчатонька, до хати!  Наша калита спеклася. Подивіться, яка вона кругла, запашна, красою і теплом засяяла на всю світлицю, оселю звеселила. (передають з рук у руки, пере.`язують стрічкою і приговорюють)

-          Ой Калита, Калита…

-          Із чого ж ти вилита?

-          Ой я з жита сповита.

-          Ой я сонцем налита.

-          Для красного цвіту

-          По білому світу

(раптом за дверима шум)

-          Ой дівчата, щось грюкнуло за дверима…

-          Та то тобі почулося

Господиня: То, мабуть, хлопці бешкетують. Треба подивитися.

                                 Сценка хлопців

1.      Ой аби не взяв ноги під руки, то був би не втік.

2.      Еге ж, а я свої аби не взяв на плечі, то собака була б полатала штани.

3.      Що це ви хлопці захекалися, наче за вами сто вовків гналося?

1.      Та ми ось із Юрком розібрали тин у Романа Палія. Жодного кілка вранці не знайде. Це йому за те, що не пускає Галю на вулицю.

2.      А він почув , ну і спустив свого Бровка     (сміються)

3.      А ми зі Степаном ворота Івана Пісного кинули в ставок.

4.      А я бачив, як хлопці викотили комусь на хату воза і регочуть , аж за поли беруться.

5.      А ми з Миколою сусідові копицю сіна розкидали. Ото буде, як він лаятиметься.

4.      Знатиме, як гульню біля себе на вигоні розгонити.

1.      Та що там сіно! Мій дід розповідав, що коли він парубкував, то клуню з хлопцями розібрав до ранку моєму прадідові – за те, що не дозволяв своїй доньці, тепер моїй бабусі, зустрічатися з ним.

5.      Іду , дивлюся дівчата збираються на вечорниці. Думаю, зайду. А вони не пустили.

6.      Та ти що?

5        Що?що? Дивлюся – дерево близько біля хати. Взяв сніпок, виліз на дах і вкинув у димар, двері підпер дровинякою – і ось я перед вами.

6.      Тепер нехай попробують розтопити.     (сміються)

7.      Побешкетували добряче – пора й честь знати.

8.      А тепер куди гайнемо ?

4.  Як куди? До колодязя. Дівчата ж по воду будуть приходити, то посмішимо їх, полякаємо.

3. Гайда! Та не запізнюйтеся ж на вечорниці, калиту будемо кусати…    (виходять)

(одна вибігає і повертається, ведучи за собою хлопця)

Дівчина: Ач, який! Хотів нам шкоди наробити – ворота зняти…

Дівчина: (жартівливо) Давайте його покараємо!

Дівчина: Сажею вимажемо!

Хлопець: Ой, дівчатонька, відпустіть мене. Що хочете зроблю, будь-яке бажання виконаю!

Дівчина: Ану відгадай загадку: «Не дід, з бородою, не бик, з рогами, не корова, а доїться»

Хлопець: Коза.

Дівчина: Добре , а таку: « Стоїть півень над водою з червоною бородою»

Хлопець: Калина

Дівчина:А ще таку: «Біле, як сорочка, пухнасте, як квочка, крил немає, а гарно літає»

Хлопець: (після паузи): Не знаю…

Дівчина: Ех, ти, це ж сніг.

Хлопець: Та не карайте мене, дівчатонька, краще відпустіть . А я за це хлопців приведу.

Дівчина: Правду кажеш?

Хлопець: Їй-богу! Приведу!

Дівчина: Ну, нехай іде. А ми тим часом про хлопців заспіваймо. Почують – і швидше прийдуть.    (дівчата співають пісню «Хлопці кучеряві»)

Стукіт у двері. Заходять хлопці.

Хлопець: Добрий вечір вам у хаті!

Хлопець: Доброго здоров`я!

Хлопець: З Калитою будьте здорові!

Хлопець: З Калитою золотою, з пресвітлим празником!

Господиня: Спасибі, будьте й ви здорові!

Хлопець: Чули ми, що в цій хаті сьогодні вечорниці.

Господиня:Запрошуємо гостинно, хлопці. А то дівчата вже зачекалися…

Хлопець: Ви нас, дівчата, зустрічайте з варениками смачними та масними.

Хлопець: Бо ми прийшли о вас з піснями голосними.

(співають пісню «Ішов козак потайком»)

Господиня: От молодці. Гарно співаєте. А чи знає, наше чесне парубоцтво, що давньою українською традицією було гостре слово, усмішки? Пригадайте найсмішніші гуморески, байки, пісні.

Хлопець:  Це було позаторік

   Та на нашім ринку –

   Хтів купити чоловік

   Кабанця чи свинку.

   Нелегке  це діло –

   Нешкодливе щоб було,

   І щоб добре їло,

   І нарешті підібрав:

  О! Які хороші!

  Гаманець мерщій дістав,

  Став платити гроші.

-          А з якого ви села?

Спитав молодиці.

          Та йому відповіла:

-          Я з села Мельниці!

-          Забирайте їх назад!-

          Буркнув незабаром,-

         Я мельницьких поросят

         Не візьму й задаром.

         Тітка ближче підійшла:

        -То ж назвіть причину!

       - А я з вашого села

         Маю вже дружину.

Хлопець: А ще я розкажу. Чули про українця на кордоні?Ні? То послухайте.

Іде дядько по Польщі і веде за собою корову, митник зупинив його і говорить:

-          Дядьку, корову за кордон не можна вести.

-          А що можна?

-          Ковбасу, булки, бутерброди та інші такі речі.

Дядько повернувся до найближчого буфету, купив булку, розрізав її на дві частини. Одну половину причепив корові до рога, а другу – до хвоста, і знову приводить корову на митницю.

-          То ж я вам пояснював, що з коровою за кордон не пустимо,- каже митник.

-          Яка корова? Хіба ви не бачите, що то бутерброд!

Дівчина: І я знаю смішну історію.

Добра була мама у дівульки Рити

Не веліла доні навіть суп варити.

Чистячи картоплю, патраючи кури,

Можна зіпсувати к бісу манікюри.

В середу за Гриця вийшла заміж Рита,

А в суботу стала перший суп варити.

Курку у каструлю кинула з кишками,

Всипала картоплю разом з лушпайками…

А в неділю рано мати Риту била:

-          Ой нащо ти, доню, Гриця отруїла?

3  хлопець: Ой, хлопці, та й добрі ж дівчата тут зібралися. Жартувати надумали з чесного парубоцтва.

4 хлопець: Та й ми не ликом шиті. Отож не гріх нам разом заспівати.

(під мелодію коломийки)

1 хлопець:    Галю, Галю, чорноброва,

                   Чому в тебе очі криво?

1 дівчина: Я на тебе подивилась –

                 Та й брівонька іскривилась.

2 дівчина:      Полюбила коваля, така доля моя,

                Я думала кучерявий - в нього чуба нема.

2 хлопець:      По дорозі жук-жук , по дорозі чорний,

                 Подивися , дівчинонько, який я моторний.

3 дівчина:       Але ж ти, Петро, дурний

3 хлопець:       Зате я високий

                 Ти, напевно, ще  й сліпий?

                 Зате кароокий.

                Я з тобою не танцюю, а лишень-но мучусь.

               Танцювати не навчився зате добре кручусь.

4 хлопець: Я хотів  би, Ксеню, мати жінку із докторів:

            Вона б мене лікувала, скільки не захворів.

4 дівчина:  Ну а в мене інша думка – попадею стати:

             Скільки б раз я не згрішила мусив сповідати.

Український танець

Господиня:  Ох і повеселились. Оберімо ж тепер пана Калитинського.(дівчина приносить коцюбу)

Хлопець1: Увага! Хто має бажання бути паном Калитинським?

Хлопець2: Я маю бажання бути паном.

Хлопець 1:Витримаєш іспит? Пан, а ні – пропав.     Знаєш, як дівчата тісто для балабушок  замішують?

Хлопець 2: Розчиняють тісто водою, що принесуть із криниці ротом. І не дай Боже цю воду пролити!

Хлопець 1: Отак зараз і ти, набереш у рот води, виїдеш на коцюбі перед наші ясні очі і, якщо втримаєш воду хоча б кілька хвилин, не засміявшись – бути тобі паном Калитинським. Зрозумів?

  (хлопець виїжджає на коцюбі)

Хлопець 1: Увага! Розступіться, люди! І- гі – гі! Дорогу! Кінь з водою повертається.

Хлопець 2: (засміявся)  Пропав! Хай вам грець! Не бути мені паном!

Хлопець 1: Віддай коцюбу іншому.

(дівчина сідає на коцюбу, набирає в рот води) 

Хлопець 1: Панове! Наша чарівна панна хоче наворожити собі гарного жениха.

(хлопці стають у коло, ведуть хоровод, дівчина всередині)

Хлопці:  Водим, водим хоровод,

         Хто набрав водиці в рот,

         Тихо, скромно, до лиця вибирає молодця. (д-на торкається рукою хлопця)

Хлопець 1 : Мене звати Степан, хазяйський син. Багатий, маю дві курки. Одна, правда, сліпа на одне око, а друга не несеться, зате бачить добре. Маю землі видимо-невидимо. Скільки б не дивився і не придивлявся – не побачиш. А що вже худоби! І жуки, і гусінь, і мухи, а що вже комарів – світу білого не видно!

(дівчина відштовхує жениха)

Дівчина: Не хоче вона тебе, парубоче! Ти багатий, а вона хоче роботящого.

Хлопець 2: Оксано! Чим я тобі не жених? Може, й не зовсім гарний, та роботящий. Уже як за щось візьмусь, то й за вуха не відтягнеш. Спати можу до обіду, а що вже обідати люблю! Обідав би до самого сніданку. Вибереш мене – горя не знатимеш.

Дівчина: Не хоче вона такого! Хоче вона роботящого, розумного та гарного!

Хлопець 3: А моя мама кажуть, що я такий гарний, як місяць, а розумний, як п’ять писарів укупі. Мені б ще таку жінку, як я. А то візьму гіршу, люди сміятимуться. Ти не дивися, що я такий замурзаний. Ти мене вимий, причеши, і можна під вінець шкандибати. А цілуватись..То я готов і зараз.  (дівчина виливає з рота воду)

Дівчина: Не витримала ти випробування. Не бути тобі цього року у парі. Ну ж бо, дівчата, повеселимось (дівчата і хлопці танцюють, з двору заглядають дві куми)

1 кума: Доброго дня, сусідонько! Чи дуженькі? Чи здоровенькі? (цілуються)

2 кума:Ая, ая, доброго дня. Коли це він добрим буває? Оце вийшла по воду до криниці,і як би не ви,кумасю, то не було б з ким поговорити, що розказати, додому понести, сусідам прередавати.

1 кума: І я так кажу, кумасю, але послухайте, що нового в світі за день сталося.

2 кума: А що сталося?

1 кума: Та нині вечір на Андрія. Молодь на вечорницях гуляє в Одарки Петрової.

2 кума: А я гадаю – звідки музики чути… (до тину крадучись, заглядають у вікно,молодь танцює)

1 кума: Кумасю, кумасю, подивися , як твій онук Степан з моєю Ориською гуляє!!! І що то зараз за танці такі? Кажуть,якась «трискотека». Не те, що колись було.

2 кума: Так, так, кумцю. Тепер все не так, як було колись.Якісь нові «прохвесії» зявилися: « корманики», «коголіки»…Ой-ой-ой!

1 кума: Я оце вчора приходжу пізно додому та й гукаю, гукаю в двері – ніхто не відчиняє. Підходжу до  вікна , стукаю, стукаю - ніхто не відчиняє. Я заглядаю у шибу, а в хаті моя Ориська з твоїм Степаном сидять. Я до них: « Що ви там робите?» . А вони: «То в нас любов». А я собі думаю: « Слава Богу, що не курять»…

2 кума: Слава Богу, що не курять…(куми беруть відра і розходяться)

Господиня: Ну що ж настав час калиту підносити.

(дві дівчини несуть калиту на стрічці)

Дівчата (разом): Сонце заходить, а калита сходить

(назустріч дівчатам виходить г-ня з горням каші на вишитім рушнику)

Господиня: Калита наша, оце тобі каша, а нам дай краси і сили,щоб ми  у світі славно жили.

(хлопці прив’язують калиту на стрічці до сволока , щоб її можна було дістати підстрибнувши)

Дівчина: А паном Калитинським нехай буде Віктор. Йому панувати на святі Андрія.

Калитинський: Дякую вам, друзі! Але вибачте, якщо доведеться когось мазнути віхтем із сажею.Виграє той вершник, який зуміє відкусити, не засміявшись, шматок калити.

(бере в руки квач,умочений в сажу,стає під калитою і запрошує). Я - пан Калитинський, прошу пана Коцюбинського калиту кусати! Хто першим до сонця – калити поїде?

Хлопець: Дозвольте мені!

Калитинський: Тоді витанцьовуй коня собі!(кладе навхрест рогач і коцюбу, пояснює правила гри) Танцювати треба від порога, якщо зачепиш коцюбу чи зробиш помилку в танці, то вимажу сажею! А якщо при кусанні калити не знатимеш , що відповісти  на запитання або засмієшся – також позначу чорною сажею.

(звучить українська народна музика, хлопець танцює)  

Калитинський: Гарно вискакав. Сідлай тепер коня. Запальним танцем ти здобув право на їзду.(хлопець сідає на коцюбу, як на коня,і їде до калити)

Хлопець: Діду, діду, калиту кусати їду! Їду калиту кусати..

Калитинський: А я буду сажею писати.

Хлопець: Писнеш чи ні, а я на білому коні і калита мені!(підстрибнувши, кусає калиту) Смачна калита, вкусив так, аж сонцем душа засяяла!

(наперед виходить хлопець, сідає на коцюбу)

-Діду, діду, калиту кусати їду!

- Звідки ти?

- З Халитви.

- Чого хочеш?

- Калити.

- А не боїшся чорноти?

- Не боюся.

- Тоді присядь.( не подумавши, хлопець присідає, порушивши правила гри)

Калитинський: Не витанцював коня, не можна, щоб Калита була вгорі, а гравець внизу!( вимазує гравця сажею)

Хлопець іде на своє місце, грати виходить другий хлопець, сідає на коцюбу, їде до калити

-          Діду,діду, калиту кусати їду!

-          А будеш нам слово казати? 

-          Буду

-          Що у світі найсильніше?

-          Вода.

-          Що у світі найпрудкіше?

-          Думка.

-          Скільки в небі зір?

-          Як у морі піску

-          Скільки в морі піску?

-          Як на землі трави

-          Скільки на землі трави?

-          Як  проміння у сонця

-          А скільки проміння у сонця?

-          Як у людини думок  (Підскакує, кусає калиту)

Господиня знімає калиту ,а дівчата і хлопці ламають по шматочку і промовляють по черзі:

Дівчата (разом).Калита солодка була…

Хлопці (разом).А ми її з`їли , аж до сонця підлетіли.

Хлопець: А що ,дівчата, пора б і перепочити. А чи приготували чогось смачненького?

Дівчина1: Аякже, ось зараз і почастуємо всіх. За вкраїнським звичаєм просимо до столу.

Дівчина 2: Смачні пироги запашні, рум`яні.

Дівчина 3: Гречані млинці добрі у сметані.

Дівчина 4: До столу у нас є всього на святі.

Дівчина 5: І гостей хороших ми вмієм пригощати.

(Дівчата пригощають хлопців, звучить пісня «Варенички».)

Господиня: Ми гуляли, веселились,

                      Усім весело було.

                            Вечорниці завершились,

                            І здається все пройшло.

                            Ні, так просто не проходить,

                            В серці струночка бринить.

                            Про Андріїв – вечір спогад

                            В нашім серці буде жить.